11 грудня 2025 року керівництво Національної академії наук України завітало з робочим візитом до трьох установ Відділення наук про Землю: Інституту геологічних наук НАН України, ДУ «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України» та ДУ «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України». У складі делегації почесних гостей були президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній, перший віцепрезидент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України академік НАН України Вячеслав Богданов, в.о. головного вченого секретаря НАН України доктор філософських наук Олег Кубальський, учений секретар Секції доктор технічних наук Сергій Беспалов і вчений секретар Відділення кандидат геолого-мінералогічних наук Ярослав Луців.
Під час візиту керівництво Академії заслухало доповіді директорів установ, ознайомилось з лабораторними комплексами, обладнанням для досліджень, науковими колекціями. Разом із представниками наукових колективів обговорило актуальні напрями розвитку досліджень та впровадження їхніх результатів, а також визначило коло проблемних питань, які потребують підтримки на рівні Академії.
Робоча зустріч дала змогу оцінити стан виконання фундаментальних і прикладних досліджень, рівень практичного впровадження їхніх результатів, участь установ Відділення у міжнародних та національних наукових програмах.
Першою установою в програмі став Інститут геологічних наук – провідна наукова установа Відділення наук про Землю, який у наступному 2026 році буде відзначати 100-річчя своєї діяльності. Директор Інституту, академік-секретар Відділення наук про Землю академік НАН України Стелла Шехунова представила всеохоплюючу доповідь про діяльність Інституту. В доповіді було висвітлено роль Інституту в становленні наук про Землю в Україні, розвиток сформованих наукових шкіл, кадровий потенціал, структуру Інституту та наукові досягнення у сфері фундаментальних і прикладних досліджень. Акцентовано на сучасних лабораторних можливостях та наукових колекціях Інституту, участі у міжнародних наукових програмах та проєктах, видавничій та публікаційній діяльності, практичному впровадженні результатів досліджень, співпраці з органами влади та недержавним сектором, ролі Інституту в популяризації наукових досліджень, підготовці наукових кадрів.
У доповіді також було представлено фундаментальні дослідження, що обґрунтовують концепцію глибинної дегазації Землі як глобального процесу саморозвитку нашої планети, гіпогенного спелеогенезу, нафтидогенезу, а також палеонтологічні дослідження з огляду на унікальність геологічної будови нашої країни та внесок Інституту в розвиток національної та світової стратиграфії. Показано роль Інституту в розкритті вуглеводневого потенціалу надр України, рідкісноземельних корисних копалин в контексті підписання так званої Угоди про мінерали між Україною та США, а також інших корисних копалин. Було висвітлено результати досліджень присвячені вивченню наслідків російської збройної агресії на геологічне середовище, зокрема спричинених руйнуванням Каховської ГЕС, цивільних нафтобаз. Підкреслено цінність результатів досліджень присвячених підземним водам, зокрема їх використанню в умовах російської повномасштабної агресії.
Важливою складовою досліджень, на яку було наголошено у доповіді, є міжнародна діяльність Інституту спрямована на інтеграцію геологічних досліджень в Україні в європейський дослідницький простір. Результати проєкту «Геологічна служба для Європи», що реалізується в рамках програми Горизонт Європа, дозволяє Інституту розширювати європейські бази геологічних даних, зокрема по критичній сировині, а також геотермальній енергії і підземним сховищам.
Директор Інституту зазначила, що Інститут проводить польові роботи для отримання геологічних даних. Однак, на сьогоднішній день є серйозні виклики пов’язані з ускладненням геолого-розвідувальних робіт в країні, що не дозволяє отримувати значні масиви нової інформації. Водночас Інститут розвиває співпрацю з бізнесом, не лише впроваджуючи результати досліджень, але й накопичуючи нові геологічні дані, а також зберігає геологічну інформацію у власних колекціях та сховищах.
Після обговорення доповіді директора високі гості відвідали окремі наукові підрозділи Інституту геологічних наук, де ознайомились з окремими тематичними дослідженнями. Спершу делегація ознайомилась із діяльністю Центру колективного користування – єдиного в Україні, що забезпечує проведення комплексних досліджень речовинного та гранулометричного складу різнотипних геологічних утворень та інших матеріалів із застосуванням методів електронної мікроскопії та лазерної седиментографії.
У сховищі кернового матеріалу, що підтримується у відділі сучасного морського седиментогенезу, зберігається унікальна колекція зразків осадових порід з усіх океанів нашої планети, а також Чорного моря, зібрана під час чисельних морських та океанічних експедицій. Сховище продовжує поповнюватися у наш час зразками донних відкладів, що відбираються в районі української станції «Академік Вернадський» під час Антарктичних експедицій. Створено базу даних з морської геології, що включає більше 6 тисяч зразків, інтернет-портал «Донні відклади Чорного моря», що був розроблений за підтримки проєкту молодих учених НАН України. Було обговорено можливість надання статусу національного надбання колекції кернового матеріалу.
Відділ геоекології та пошукових досліджень ознайомив гостей з власноруч розробленим унікальним обладнанням призначеним для пошуків вуглеводнів на морських акваторіях та на суші. Все обладнання запатентовано та було застосовано під час експедицій в рамках досліджень за відомчою, а також договірною тематикою. Іншим важливим напрямом застосування обладнання є пошук підземних вод у тріщинуватій зоні кристалічних порід.
Наукові підрозділи Інституту стратиграфічно-палеонтологічного напряму презентували гостям зібрані колекції викопних решток різних періодів геологічної історії нашої планети. Були презентовані відкриті вченими Інституту нові роди та види флори та фауни, що мають світове значення для реконструкції розвитку життя на планеті, зокрема палеозойської та кайнозойської ери. Було підкреслено, що дослідження українські розрізів, у першу чергу Донбасу та Волино-Поділля, які є унікальними, мають виключне значення для світової геологічної науки. Окрім цього, науковці Інституту розкрили прикладне значення цього напряму досліджень на прикладі досліджень бурштиноносних відкладів. Було показано як дослідження Інституту дозволяють виокремити перспективні бурштиноносні прошарки осадових відкладів на основі мікропалеонтологічних досліджень.
Результати вивчення розрізів дозволяють оптимізувати пошукові та видобувні роботи, значно зменшити впливи на довкілля.
Відділ інженерної геології ознайомив гостей з безпрецендентим для України застосуванням методів неруйнівного моніторингу на основі сучасних світових підходів Structural Health Monitorin із використанням удосконаленого комплексу високоточної віброметричної апаратури для моніторингу стану об’єктів історико-архітектурної спадщини Києво-Печерської лаври. В рамках проєкту, що фінансувався Національним фондом досліджень, було удосконалено технологію та методичні принципи застосування лазерних, сейсмо-акустичних, магнітометричних та GPS пристроїв для моніторингу стану споруд світової спадщини ЮНЕСКО, що дозволяє контролювати стан споруд під впливом російської агресії. Молоді співробітники відділу також презентували дослідження присвячені визначенню забруднення підземних вод радіоактивними сполуками. Дослідження в Чорнобильській зоні відчуження забезпечують контроль забруднення підземних вод радіонуклідами. Розроблені програмні продукти та моделі забруднення радіоактивного забруднення, що визнані в світі та застосовуються МАГАТЕ як еталони для навчання та інших об’єктів, зокрема наслідків аварії на Фукусімській АЕС.
Завершився візит ознайомленням із дослідженнями Інституту в Антарктиці та Арктиці, що включають як геологічний блок, так і кліматичний, а саме проривні дослідження фізики снігу. Вченими Інституту зроблено внесок у вивчення геологічної будови Антарктичного континенту, що дозволяє реконструювати історію розвитку цього найменш вивченого континенту та оцінити його мінеральний склад. Вивчення впливу електризації снігу на хімічні взаємодії поверхневого шару снігового покриву проводились як в Арктиці (на острові Шпіцберген), так і в Антарктиці, за підтримки кількох європейських програм. Вперше показано взаємозв’язок між зарядженням снігу та зміною його хімічного складу, що впливає на склад атмосфери полярних регіонів.
Далі керівництво Академії відвідало Державну установу «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України».
Директор Центру член-кореспондент НАН України Михайло Попов у своїй презентації ознайомив гостей зі структурою установи, її кадровим потенціалом, обсягами та джерелами фінансуванням, новими результатами й досягненнями у пріоритетних наукових дослідженнях, науково-технічними розробками, окреслив проблеми і ключові напрями та перспективи подальшого розвитку.
У доповіді Михайло Попов підкреслив вагомий внесок кожного відділу у виконання відомчої фундаментальної тематики та наголосив на значущості результатів конкурсної та договірної тематики, особливо міжнародної. Значним здобутком установи є перемоги у конкурсах молодіжних проєктів, грантів, лабораторій.
Було, зокрема, зазначено, що у 2025 році розроблено, апробовано і впроваджено:
- спільно із словацькими, марокканськими, португальськими та німецькими партнерами по виконанню міжнародного проєкта EWALD розроблено прототип хмарної системи картування та прогнозування деградації земель за інформаційними продуктами супутникового спостереження Землі;
- розроблено методологію дослідження вмісту парникових газів в атмосфері над територією України на основі супутникової інформації; виявлено реальний площинний розподіл вмісту концентрації основних парникових газів (ПГ) та визначено площі регіональних аномальних значень основних ПГ (СО2, CH4, NO2, SO2) в атмосфері для уточнення природних та антропогенних факторів формування регіонального потепління над територією України;
- розроблено технологію картування екосистем, пов’язаних з водою, як інструмент реалізації завдання 6.6 Цілей сталого розвитку країн світу, сформульованих ООН; створено демонстраційне програмне забезпечення для її реалізації; технологію апробовано на території НПП «Нижньодніпровський» та використано для оцінювання змін стану Рамсарських угідь під впливом воєнних дій;
- розроблено концептуальні моделі комплексної ГІС та бази геопросторових даних для оцінювання якості ґрунтів. Запропонована технологія забезпечує інтероперабельність даних та розширює функціональні можливості сучасних ГІС.
Делегація з великою увагою ознайомилась з Центром колективного користування науковими приладами «Центр колективного користування спектрорадіометричною апаратурою», в якому для потреб установ НАН України використовується сучасне обладнання: спектрорадіометр польовий FieldSpec3 FR (США); інтегруюча сфера RTS-3ZC; система реєстрації змін СО2 на основі газометричної апаратури Qubit Systems 150; обладнання для визначення температурних показників TemPro-1200, TROTEC TP-10, тепловізор FLUKE Ti110 та ін. Особливу зацікавленість високоповажних гостей викликав парк технічних засобів для аерознімання, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, а саме: система дистанційної реєстрації мінливості спектрометричних параметрів земної поверхні DJI STS-VIS (БПЛА); квадрокоптер Parrot Bebop Pro Thermal; квадрокоптер DJI Matrice 300 RTK з інфрачервоною камерою Zenmuse H20T; квадрокоптер DJI P4 Multispectral; квадрокоптер DJI M3; квадрокоптер DJI M2; станція RTK DJI DRTK 2.
Завершальним етапом візиту стало відвідування Державної установи «Науково-інженерний центр радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України» – провідної установи України за такими напрямами наукової діяльності як полігонні комплексні радіологічні, ландшафтно-геохімічні, екологічні дослідження зони аерації та механізмів живлення ґрунтових вод в умовах зміни клімату; дослідженнями з обґрунтування створення глибинних сховищ радіоактивних відходів у надрах і вирішення геологічних проблем захоронення радіоактивних відходів та поводження з ними; а також із гідрогеологічних досліджень з оцінювання ресурсів підземних вод з метою забезпечення населення підземними водами питної якості в умовах надзвичайних ситуацій.
Виконувач обов’язків директора Центру кандидат геолого-мінералогічних наук Юрій Руденко окреслив актуальні напрями фундаментальних і прикладних досліджень та ключові досягнення колективу, наголосивши на безперервності розвитку Центру і важливості його внеску у забезпечення надійності водопостачання населення під час можливих надзвичайних природних та техногенних ситуацій або запровадження військового стану за рахунок захищених підземних вод та забезпечення стійкого розвитку ядерної енергетики і підвищення рівня радіаційної безпеки населення і довкілля шляхом створення передумов для вирішення проблемних питань пов’язаних із надійним захороненням найбільш небезпечних радіоактивних відходів в геологічному середовищі.
Стосовно тематики поводження із радіоактивними відходами і їх геологічного захоронення, було зазначено, що за час свого існування Центр залучався до виконання низки міжнародних і національних проєктів. Зокрема, приймав участь у семи міжнародних конкурсних проєктах, які фінансувалися Європейською комісією за програмами TACIS і INSC; двох конкурсних проєктах УНТЦ, двох координованих дослідницьких проектах МАГАТЕ, а також виконував низку проєктів національного рівня. Проєкти Єврокомісії виконувалися Центром у складі міжнародного Консорціуму компаній DBE (Німеччина), ANDRA (Франція), Covra (Нідерланди), Enresa (Іспанія), NDA (Великобританія), SKB (Швеція). Означені проєкти були спрямовані на: вибір і геологічне вивчення майданчиків для захоронення РАВ, дослідження захисних властивостей геологічного середовища (природні бар’єри); моделювання міграції радіонуклідів; оцінки безпеки; стратегічне планування, розробку дорожніх карт створення сховищ РАВ і програм поводження з відходами, тощо.
Під час демонстрації наукових результатів значний акцент було зроблено на прикладне впровадження розробок Центру. Зокрема, було зазначено, що основними споживачами результатів є Державне агентство України з управління зоною відчуження, Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами, Державна служба геології та надр України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, Міські державні адміністрації, Інститути НАН України. Окрім цього, роботи Центру використовувалися при розробці низки законодавчих і нормативних актів, таких як: Закони України «Про Загальнодержавну програму поводження з радіоактивними відходами» «Про поводження з радіоактивними відходами», «Стратегія поводження з радіоактивними відходами в Україні», «Вимоги до вибору майданчика для захоронення радіоактивних відходів», «Методика для віднесення масиву підземних вод до одного з класів кількісного та хімічного станів масиву підземних вод».
Таким чином, попри складні виклики сучасності, Центр демонструє високий рівень міжнародної активності та співпраці з провідними державними організаціями, але разом з тим потребує підтримки задля залучення молодих спеціалістів та найсучасніших технологій до своєї наукової діяльності.
https://nas.gov.ua/news/institut-geologichnih-nauk
За інформацією Відділення наук про Землю НАН України