14.06.2022
Нові можливості застосування палінологічних методів для управління підземними водами.
Ученими Інституту геологічних наук в рамках міжнародної співпраці започатковано новий напрям досліджень, пов'язаний з палінологічним вивченням керну порід з свердловин, що вміщують водоносні горизонти для їх датування, категоризації та співставлення. Цій науковій проблемі присвячений розпочатий у травні цього року проєкт «Датування водоносних горизонтів шляхом нового використання мікрофоссилій», що реалізується під керівництвом в.о. завідуючого відділу стратиграфії і палеонтології мезозойських відкладів Інституту, доктора геологічних наук Олени Шевчук. Проєкт фінансується Шведським фондом стратегічних досліджень та виконується в Університеті Стокгольму (центр палеогенетики) та Шведському музеї історії природи (відділ палеоботаніки), які запросили та прийняли нашу дослідницю після початку російського військового вторгнення в Україну та надали можливості для проведення досліджень.
Олена Шевчук відома в світі дослідниця-палеонтолог, в фокусі уваги якої перебувають мезозойські відклади різних регіонів планети. Вона брала участь в багатьох міжнародних проєктах присвячених дослідженню та кореляції цих відкладів, забезпечуючи їх палінологічне вивчення. Олена Шевчук прибула до Стокгольму за запрошенням директорки з наукової роботи Шведського музею історії природи, професорки Віві Вайди та професора Стіва Маклафліна, де згодом отримала грант на продовження своїх досліджень, які представляють інтерес як для Швеції, так і України.
Рис. 1. Олена Шевчук у Шведському музеї історії природи
Дослідження будуть проводитись у Шедському музеї історії пироди, у відділі палеоботаніки. Діяльність музею базується на наукових колекціях, які налічують близько 10 мільйонів зразків. Більше 300 співробітників працюють у відділі досліджень. Окрім того дослідження будуть проводитись в центрі палеогенетики Університету Стокгольму. У ході реалізації проекту передбачається співпраця як з шведськими дослідниками, так і з вченими з інших країн світу, зокрема Китаю та Австралії.
Рис. 2. Шведський музеїй історії природи з українським прапором на знак солідарності з Україною
Територія досліджень - шведський район Сконе, що знаходиться на півдні країни неподалік сусідньої Данії, з якою розділений протокою Ересунн. В проєкті буде досліджено тріасові та юрські відклади (в інтервалі віку 220 - 145 млн років) з 20 свердловин в районі Сконе. Результати проекту забезпечать дані для побудови тривимірної структури глибоких водоносних горизонтів у регіоні, що допоможе моделювати міграцію рідини в підземних шарах, що, в свою чергу, сприятиме кращому управлінню підземними водами, в тому числі їх геотермального викиристання для забезпечення водними ресурсами та зменшення залежності від викопного палива.
Рис. 3. Геологічний розріз території досліджень
Зокрема, у цьому проекті будуть використовуватися мікроскопічні рештки викопних рослин та організмів (спори і пилок рослин, рештки грибів, деревини, водорості та інші мікрофосилії) для детального датування підземних шарів, що зустрічаються в кернах свердловини по всьому районі Сконе. Точний контроль за віком дозволить точно визначити бічну кореляцію тіл пісковика, щоб визначити розподіл шарів у регіоні. Комплекси мікрофосилій також дадуть інформацію про палеосередовище шведських юрських екосистем, нададуть знання про рослинність і клімат, а також ми порівняємо дані попередніх досліджень з українського матеріалу, з юрського періоду. Пов’язування цих результатів із наявними седиментологічними та геофізичними даними, доступними в Геологічній службі Швеції, сприятиме розробці тривимірної структури водоносних горизонтів у всьому регіоні.
Рис. 4. Мікрофосилії мезозойського віку
Проект допоможе розвинути навички щодо виявлення місцевих таксонів мікрофосилій, не представлених у Східній Європі, в тому числі і Україні, також визначення регіональних біостратиграфічних проблем, а також у розвитку навичок інтеграції біостратиграфічних та геофізичних даних із виходів та свердловинного каротажу. Спочатку результати будуть розроблені для шведських розрізів тріасу та юри, а потім застосовані для одновікових відкладів території України.
У довгостроковій перспективі проєкт сприятиме розвідці та управлінню ресурсами підземних вод. Результати проєкту також будуть використані для аналізу «великих даних» глобальних кліматичних змін тріасового-юрського періоду на планеті.
Більш детальна інформацію про проект «Датування водоносних горизонтів шляхом нового використання мікрофоссилій» у презентації Олени Шевчук.
Підготовлено доктором геологічних наук Оленою Шевчук