10.04.2022
Основні напрями та здобутки сучасного етапу палінологічних досліджень неоген-плейстоценових відкладів України.
31 березня на засіданні Вченої ради Інституту було представлено наукову доповідь доктора геологічних наук Олени Сіренко у зв'язку з участю у конкурсі на заміщення вакантної посади головного наукового співробітника.
Сіренко Олена Ананіївна очолює палінологічний напрям досліджень неогенових відкладів України, а також розвиває стратиграфічний напрям палінологічних досліджень четвертинних відкладів
У доповіді за темою: «Основні напрями та здобутки сучасного етапу палінологічних досліджень неоген-плейстоценових відкладів України» охарактеризовано основні напрями, за якими Олена Ананіївна проводить дослідження та представлено головні здобутки за зазначеними напрямами. Значну увагу приділено стратиграфічному напряму, який включає як розробку методичних засад палінологічних досліджень, так і паліностратиграфію та кореляцію різнофаціальних відкладів неогену-плейстоцену України; обґрунтування віку регіональних та місцевих геологічних утворень; створення та модифікацію стратиграфічних схем верхньокайнозойських відкладів нового покоління.
Автором значно удосконалено методичну основу стратиграфії верхньокайнозойських відкладів за палінологічними даними. Визначено критерії паліностратиграфії та кореляції різнофаціальних верхньокайнозойських відкладів України. Вперше, за палінологічними даними, проведено кореляцію лагунно-морських відкладів понту, кімерію та куяльнику Східного Паратетісу з одновіковими континентальними породами Субпаратетісу (рис. 1).
Рис. 1. Стратиграфічна схема пліоценових відкладів Українського щита
На основі палінологічних даних автором внесено пропозиції щодо обгрунтування границь регіональних стратиграфічних підрозділів неогену – неоплейстоцену України.
Рис. 2. Обґрунтування границі середнього - верхнього міоцену
У доповіді також були висвітлені основні здобутки з палеофлористичного та палеогеографічного аспектів досліджень Олени Ананіївни. Зокрема вперше простежено зміни ролі встановлених таксонів не тільки у складі різновікових дендрофлор платформної України, але і в одновікових деревних угрупованнях її окремих регіонів. Зазначені дослідження надзвичайно важливі для відтворення історії ареалів сучасних деревних порід України.
Рис. 3. Видове різномаїтт роду Juglans
Реконструйовано етапність розвитку рослинності протягом пізнього міоцену-раннього неоплейстоцену. Встановлено як макро- так і мікроритмічність у її розвитку. Для пліоценової рослинності мікроритмічність простежено вперше. Встановлено загальні та регіональні особливості рослинного покриву України в пізньому міоцені – ранньому неоплейстоцені.
Рис. 4. Етапність розвитку рослинності у пізньомі міоцені - ранньому неоплейстоцені
Багато уваги приділено О.А. Сіренко відтворенню палеогеографічних умов формування різнофаціальних пліоценових порід та відкладів, корелятних гелазію МСШ. Інтерес до таких досліджень обумовлено змінами положення границі четвертинної системи у МСШ, а також тим, що саме у цей період закладалось коріння сучасної рослинності та сучасний рель’єф.
Рис. 5. Палеогеографічні реконструкції
Основні результати досліджень Олени Ананіївни висвітлено у 155 наукових публікаціях, за останні п’ять років – 30, у тому числі: одній монографії, 10 статтях у фахових виданнях, 5 статтях, у – виданнях, проіндексованих WоS та Scopus.
Після питань до доповідача та обговорення доповіді, Вчена рада одностайно підтримала кандидатуру Олени Ананіївни Сіренко на посаду головного наукового співробітника
Відділ науково-технічної інформації Інституту геологічних наук