Сьогодні 7 березня виповнилося 100 років всесвітньо відомому палеонтологу-стратиграфу, неперевершеному знавцю форамініфер палеозою, спеціалісту зі стратиграфії камʼяновугільних відкладів, доктору геолого-мінералогічних наук Майї Володимирівні Вдовенко.
Ювілярка народилася у Києві в родині вчителів. На її юні роки випали лихоліття Другої Світової війни. У 1944 р. Майя Володимирівна після евакуації повернулася до Києва та стала студенткою геологічного факультету Київського державного університету. Здобувши у 1949 р. вищу освіту зі спеціальності «Палеонтологія», вступила до аспірантури при Університеті і розпочала свою наукову діяльність. Захистивши у 1953 р. кандидатську дисертацію, молода науковиця працювала в Київському державному університеті на посаді доцента кафедри палеонтології та геології до кінця 1960 р. Наступні півтора роки працювала в апараті Президії АН УССР. У 1962 р. Майя Володимирівна стала старшим науковим співробітником відділу стратиграфії та палеонтології палеозойських відкладів Інституту геологічних наук НАН України, де у дружній співпраці з відомою науковицею Н.Є. Бражніковою розпочала вивчення стратиграфії та форамініфер карбону західної частини Дніпровсько-Донецької западини.
Майя Володимирівна Вдовенко започаткувала в Україні масове фотографування на біологічному мікроскопі форамініфер карбону у палеонтологічних шліфах, зібрала величезний масив даних з вивчення камʼяновугільних форамініфер України та інших регіонів Євразії, встановила і описала багато нових видів форамініфер, дослідила їх морфологію, систематику, поширення та еволюцію.
У 1978 р. М.В. Вдовенко захистила докторську дисертацію «Визейский ярус – зональное расчленение и корреляция (по данным изучения фораминифер)», яку було опубліковано у 1980 р. як монографію.
Майя Володимирівна склала першу детальну схему розчленування кам’яновугільних відкладів Придобрудзького прогину за форамініферами; удосконалила стратиграфічну схему карбону Львівсько-Волинського басейну, розробила зональні форамініферові схеми нижнього карбону Доно-Дніпровського прогину.
Науковиця є співавтором двох фундаментальних видань з систематики палеозойських форамініфер (1993, 1996), де їй належить авторство двох розділів, а також 16 родів і підродів (частина – у співавторстві з Н.Є. Бражніковою) та понад 30 видів форамініфер.
У 2000 р. М.В. Вдовенко опублікувала «Атлас поздневизейских – раннесерпуховских фораминифер Донбасса», а у 2013 р. – «Атлас раннекаменноугольных фораминифер Львовско-Волынского бассейна и Придобруджинского прогиба». Вона є співавтором фундаментальних колективних праць: «Микрофаунистические маркирующие горизонты каменноугольных и пермских отложений Днепровско-Донецкой впадины» (1967); «Стратиграфія УРСР. Т. V: Карбон» (1969); колективної работи з опису опорних разрізів карбону и нижньої перми Донбасу (2011); модернізованих стратиграфічних схем карбону України – «Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України: у 2 т. Т. 1.: Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України» та багатьох інших.
Границю між турнейським і візейським ярусами офіційно затверджено Міжнародним геологічним конгресом (2008) за запропонованим М.В. Вдовенко маркером – появою форамініфер групи Eoparastaffella simplex Vdovenko.
Майя Володимирівна Вдовенко присвятила науці понад 65 років. Її науковий доробок становить більше півтори сотні публікацій.
Майя Володимирівна – взірець порядної, інтеліґентної, принципової, небайдужої людини, відданої українській науці. Вона інтелектуал, надзвичайно багато читає, цікавиться історією України. Глибоко переживає вже другу війну у своєму нелегкому житті, але як патріот України, не втрачає оптимізму і віри у Перемогу.
Ювілярка має улюблених доньку – науковицю, онуків та правнуку.
Колектив Інституту геологічних наук НАН України щиро вітає Майю Володимирівну Вдовенко з 100-річним ювілеєм. Щиро бажаємо міцного здоров’я та родинного затишку.