UkrainianEnglish

Відділення

Державні закупівлі

Контакти

31.10.2019

4 жовтня 2019 року в смт. Хорошів, Житомирської області на базі Державної установи «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України відбулася VIII науково-практична конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання».

 

Організатори Конференції: Державна установа «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України; Українське мінералогічне товариство; ГО «Спілка геологів України»; Інститут геологічних наук НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України.

До початку роботи конференції було сформовано програму та видано збірник матеріалів (статей) конференції, який включає 38 доповідей на 261 сторінці.

Перед початком конференції її учасники відвідали два кар’єри гранітів, ознайомилися з геологічною будовою родовища, петрографічними та декоративними характеристиками гранітів, виробництвом і продукцією ТОВ «Західнерудпром» і ВАТ «Лезниківський кар’єр».

Лизниківські граніти є невід’ємної частиною Коростенського плутону. Вони мають обмежене поширення і утворюють вузьке, видовжене у субширотному напрямі, вздовж контакту із габро-анортозитами, тіло довжиною до 7 км і шириною 1,3-1,8 км. Склад гранітів: мікроклін-пертит – 30-40 %; кварц – 30-40 %; альбіт – до 15 %; біотит – до 5 %; акцесорні мінерали: колумбіт, фенакіт, цинвальдит, циркон, флюорит. Забарвлення червоне і малиново-червоне. За структурно-мінералогічними особливостями Лизниківські граніти відрізняються від інших гранітоїдів коростенського комплексу. Завдяки яскраво-червоному забарвленню вони володіють чудовими декоративними властивостями і широко використовуються як облицювальне каміння та сировина для архітектурно-монументальних виробів і для буто-щебеневої продукції. Лизниківським гранітом облицювали Мавзолей і Червону площу в Москві, а також такі відомі об’єкти, як: вокзал на річці в Хімках; фасадну частину Міністерства оборони; цоколь головного Варшавського готелю; п’єдестал пам’ятника Олександру Пушкіну, який знаходиться в Житомирі; вестибюльні колони на Північному річковому вокзалі в Москві.

Граніт має хороші характеристики, а саме: має чудову палітру кольорів; має високу щільність; стійкий до механічних пошкоджень; добре обробляється; має значний термін служби; витримує перепади температури; практичний; стійкий до вологи; екологічно і радіоактивно безпечний.

До початку роботи конференції було сформовано програму та видано збірник матеріалів (статей) конференції, який включає 38 наукові доповіді на 256 сторінках.

У роботі конференції взяли участь академік-секретар відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України О.М. Пономаренко; академік НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України П.Ф. Гожик; почесний Президент Українського мінералогічного товариства, професор В.І. Павлишин; віце-президент Українського мінералогічного товариства професор М.С. Ковальчук; Голова правління ГО «Спілка геологів України» Г.А. Лівенцева, представники селищної влади, а також представники 26 організацій, серед яких установи НАН України (Інститут геологічних наук НАН України, Київ; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Київ; Інститут географії НАН України, Київ); вищі учбові заклади Києва, Львові, Кривого Рогу, Харкова, Житомира; виробничі організації Львова, Літина, Калуша, Луцька, Іршанська, а також представники РАН (Росія) і Новосибірського державного університету.

Доповіді були орієнтовані на вирішення актуальних наукових і практичних завдань у галузі: мінерально-сировинних багатств України та шляхів їх оптимального використання; музейного аспекту дослідження і збереження мінералів та гірських порід; моніторингу, охорони та використання земель, порушених гірничими виробками.

Після пленарних доповідей учасники конференції ознайомилися з експозицією «Музею коштовного і декоративного каміння» та здійснили екскурсію на відвали Волинського родовища пегматитів.

Музей коштовного і декоративного каміння – один із відомих геологічних музеїв України та світу. Зібрання унікальних мінералів та гірських порід з камерних пегматитів Волині зробили музей популярним як серед геологів-фахівців, так і широких верств населення. Експозиція музею представлена у п’яти залах і налічує близько 1800 зразків із геологічних утворень України, країн колишнього СРСР, Європи, Америки, Африки та інших місць світу. У першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України. У другому – найбільш характерні мінерали і породи камерних пегматитів. У третьому залі можна познайомитися з розмаїттям кварцу. У четвертому залі представлені берили і топази Волинського родовища пегматитів, частина з яких має власні назви, а також мінерали з різних родовищ світу. П’ятий зал знайомить відвідувачів з виробами із дорогоцінного та декоративного каміння (моріону, гірського кришталю, бурштину, яшми, малахіту, оніксу, родоніту, маріуполіту; змійовика, оніксу; обсидіану та ін.), а також містить вітрину з синтетичними мінералами.

На відвалах Волинського родовища пегматитів, учасників конференції ознайомили з геологічною будовою родовища й історією його розробки. Бажаючі могли зібрати колекцію з «єврейського каменю», брекчій та моріонів різних відтінків.

Після відвідин відвалів учасники конференції вирушили у зворотному напрямку до Києва. Комфортний автотранспорт для проїзду Київ – смт. Хорошів і у зворотному напрямку та на геологічні об’єкти був наданий співорганізатором і спонсором конференції ГО «Спілка геологів України», Президенту якої – П.О. Загороднюку,  вдячні учасники конференції.

Учасники конференції висловлюють подяку академікам НАН України О.М. Пономаренко, П.Ф. Гожику за безпосередню участь і підтримку конференції, допомогу в її організації.

Особливу подяку учасники конференції висловлюють директору (В. Яковлєвій) та усім співробітникам Музею коштовного і декоративного каміння за чудовий прийом та організацію екскурсії по музею й на відвали Волинського родовища пегматитів.


Збірка матеріалів (статей) коференції доступна за посиланням:

Матеріали восьмої науково-практичної конференції «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання» (4 жовтня 2019 р. смт. Хорошів). − Київ, 2019. – 256 с.

Інформація Інституту геологічних наук НАН України, проф. М.С. Ковальчук

4 жовтня 2019 року в смт. Хорошів, Житомирської області на базі Державної установи «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України відбулася VIII науково-практична конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання».