UkrainianRussianEnglish

18 липня 2016 р. виповнилось 80 років відомому вченому в галузі гідрогеології, екогеології, інженерної геології та радіоекології, доктору геолого-мінералогічних наук, професору, академіку НАН України, заступнику директора Інституту геологічних наук з наукових питань, керівнику відділення гідрогеології та інженерної геології Інститут Вячеславу Михайловичу Шестопалову. 

В Інституті геологічних наук відбулося спільне урочисте засідання Відділення наук про Землю НАН України та Вченої ради Інституту геологічних наук присвячене ювілею В.М.Шестопалова. З вітальними словами виступили Перший Віце-президент НАН України, академік НАН України А.Г.Наумовець, академік-секретар Відділення наук про Землю, академік НАН України О.М.Пономаренко, директор Інституту геологічних наук НАН України, академік НАН України П.Ф.Гожик, керівники наукових установ Відділення наук про Землю, представники Інституту геологічних наук та Центру радіогідроекогеологічних полігонних досліджень, колеги та друзі ювіляра.

Перший Віце-президент НАН України А.Г.Наумовець у своєму привітанні високо оцінив наукові доробки В.М.Шестопалова, зокрема, результати досліджень, що направлені на вирішення проблем забезпечення населення питними водами, дослідження мінеральних вод України, мінімізації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відзначив високі науково-організаційні здібності ювіляра, що очолив вітчизняну гідрогеологічну наукову школу та започаткував низку нових напрямів наукових досліджень, підготував плеяду вчених в галузі гідрогеології, інженерної геології та екологічної геології. Антон Наумовець вручив Орден Ярослава Мудрого І ступеня, що був присуджений Вячеславу Шестопалову Указом Президента України.

Директор Інституту геологічних наук академік НАН України П.Ф.Гожик привітав ювіляра від імені колективу Інституту. В своїй промові академік П.Ф.Гожик згадав основні віхи наукової діяльності В.М.Шестопалова. Зокрема, відзначив майже десятилітній період роботи після закінчення Київського державного університету у Львівській та Центральні геологічній експедиціях під час якого В.М,Шестопалов займався комплексною геолого-гідрогеологічною зйомкою Західної України та Білорусії, підготовкою та виданням гідрогеологічних карт. за матеріалами польових робіт В.М.Шестопалов підготував (в аспірантурі Інституту геологічних наук, 1967-1970 рр.) та захистив кандидатську дисертацію на тему "Закономірності динаміки та формування природних ресурсів підземних вод основних водоносних горизонтів Волинського артезіанського басейну".

Подальша наукова діяльність В.М.Шестопалова була спрямована на розв’язання фундаментальних проблем гідрогеології, зокрема, водообміну у гідрогеологічних структурах, формування артезіанських басейнів. Докторську дисертацію "Природні ресурси підземних вод платформенних артезіанських басейнів України" В.М.Шестопалов захистив у 1983 р. На основі виконаних оцінок природних ресурсів підземних вод за розробленою новою методикою були виявлені та охарактеризовані закономірності їх формування і територіального розподілу.

Професійна діяльність В.М.Шестопалова тісно пов’язана із техногенними аваріями: реальними та можливими. В 1984 р. він очолив комісію із причин аварії на Стебникському калійному комбінаті, у ті ж роки розглядав негативні аспекти будівництва каналу Дунай-Дніпро, проекту Одеської атомної станції, доповідав про можливі згубні наслідки аварій на атомних станціях, зокрема, Чорнобильській. Після Чорнобильської катастрофи він очолив спеціальну комісію Президії АН УРСР з проблем водопостачання населення, що була створена у зв’язку із тисячократним, порівняно із доаварійним, радіоактивним забрудненням дніпровських вод в районі Київського водозабору. В.М.Шестопалов брав активну участь у створені програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та концепції функціонування Чорнобильської зони відчуження, займався питаннями розповсюдження чорнобильських радіонуклідів в геологічному середовищі, моделюванням їх міграції в геологічних структурах. Отримані результати свідчать про можливості аномально швидкої вертикальної міграції і накопичення у геологічному середовищі значної кількості радіонуклідів. Значну увагу В.М.Шестопалов приділяє проблемі ізоляції довгоіснуючих радіоактивних відходах у надрах.

Протягом багатьох років В.М.Шестопалов досліджує мінеральні води України, під його керівництвом виконано картування їх розповсюдження і різноманіття, вивчення формування окремих видів, зокрема мінеральних вод типу "Нафтуся", розроблено першу українську класифікацію мінеральних вод.

Плідна праця В.М.Шестопалова відзначена державними нагородами: Почесною грамотою Президії Верховної Ради України за активну участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії (1987), Премією Ради Міністрів СРСР (1991), він є лауреатом Державної премії України в галузі науки та техніки (2004), кавалеров ордену Ярослава Мудрого усіх трьох ступенів.

З вітальними словами в адресу В.М.Шестопалова також виступили:

  • академік-секретар відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворенняім. М.П.Семененка, академік НАН України, О.М.Пономаренко;
  • директор Інституту геофізики ім.С.І.Суботіна, академік НАН України В.І.Старостенко;
  • директор Державної наукової установи "Відділення морської геології та осадочного рудоутворення", академік НАН України Є.Ф.Шнюков;
  • директор Інституту географії, академік НАН України Л.Г.Руденко;
  • директор Інституту геології та геохімії горючих копалин, чл.-кор. НАН України М.І.Павлюк;
  • заступник директора Державної установи "Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук", д.т.н. М.О.Попов;
  • директор Інституту проблем математичних машин та систем, академік НАН України А.О.Морозов;
  • директор Українського державного геолого-розвідувального інституту, д.т.н. С.В.Гошовський;
  • завідувач кафедри геофізики ННІ "Інститут геології" Київського національного університету імені Тараса Шевченко, д.геол.н. С.А.Вижва;
  • завідувач відділу інженерної геології Інституту геологічних наук, д.т.н. М.Г.Демчишин;
  • генеральний директор Державного спеціалізованого підприємства "Екоцентр" С.І.Кірєєв;
  • заступник директора Центру радіогідроекогеологічних полігонних досліджень, к.геол.-мін.н. Ю.Ф.Руденко.

 

Коротка інформація про життєвий шлях та наукові здобутки академіка НАН України В.М.Шестопалова.

Вячеслав Михайлович Шестопалов народився 18 липня 1936 р. у Дніпропетровську. Отримав середню освіту у Чернівцях, де закінчив середню школу із золотою медаллю. У 1959 р. закінчив геологічний факультет Київського держуніверситету та отримав диплом з відзнакою. З 1967 по 1970 р. навчався в аспірантурі Інституту геологічних наук НАН України. Після захисту кандидатської дисертації продовжив наукову діяльність у цьому Інституті. Нині В.М. Шестопалов – заступник директора з наукової роботи і керівник Відділення гідрогеології та інженерної геології ІГН НАН України; директор Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень при Президії НАН України. У 2004-2015 рр. був академіком-секретарем Відділення наук про Землю НАН України.

Основними результатами фундаментальних досліджень академіка В.М. Шестопалова є: розроблення теоретичних засад та методологічних принципів дослідження закономірностей водообміну в гідрогеологічних структурах України; вивчення процесів формування якісних та кількісних характеристик підземних вод України під впливом природних і техногенних факторів; виявлення та оцінка швидких шляхів фільтрації та міграції у формуванні підземних вод; вивчення закономірностей формування різних типів мінеральних вод, їх класифікаційних відмінностей. Практична діяльність В.М. Шестопалова спрямована на обґрунтування можливості використання підземних вод для водопостачання населення, створення систем захисту водних ресурсів від радіонуклідного забруднення, розроблення екологічних принципів ізоляції радіоактивних відходів у надрах, вивчення мінеральних вод України та ін.

Науковий доробок Вячеслава Михайловича становить понад 500 наукових праць, серед яких 32 монографії; він підготував 9 докторів та 25 кандидатів наук. В.М. Шестопалов – лауреат премії Ради Міністрів СРСР та Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордену «За заслуги» усіх трьох ступенів.