Інститут геологічних наук Національної академії наук України

 

Завідуючий відділом Шевчук Олена Андріївна докт. геол. наук, с.н.с. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. тел. 486 - 31 - 67

Вчений секретар відділу Доротяк Юлія Богданівна канд. геол. наук, с.н.с. Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  тел. 486 - 31 - 67

Шевчук

Шевчук Олена Андріївна

Завідувач відділу

Доктор геологічних наук

Веклич

Веклич Олена Дмитрівна

Молодший науковий співробітник

 

Доротяк

Доротяк Юлія Богданівна

Молодший науковий співробітник

 

Клименко Юлія  Володимирівна

Клименко Юлія Володимирівна

Молодший науковий співробітник

Кандидат геологічних наук

Супрун Ірина Сергіївна

Супрун Ірина Сергіївна

Молодший науковий співробітник

Кандидат геологічних наук

Матлай Лідія Михайлівна

Матлай Лідія Михайлівна

Молодший науковий співробітник

 

Пустовойтова Дар'я Олексіївна

Пустовойтова Дар'я Олексіївна

Молодший науковий співробітник

 

Історія відділу стратиграфії та палеонтології мезозойських відкладів починається із створення у 1947 році лабораторії мікрофауни, яку у 1950 році перетворено у відділ геології мезозойських відкладів. Лабораторію і відділ упродовж 20 років очолювала О.К. Каптаренко-Черноусова (1950-1970 рр.). Пізніше відділ очолювали В.Я. Дідковський (1971-1972 рр.), І.М. Ямниченко (1972-1978 рр.), Д.Є. Макаренко (1978-1996 рр.) і з 1996 року і до нині М.М. Іванік. У відділі працювали доктори наук – Ю.В. Дукельський-Тесленко, М.А. Воронова, С.В. Сябряй, О.А. Сіренко, Л.М. Якушин, А.С. Андрєєва-Григорович. В різні роки співробітниками відділу були кандидати наук – В.В Пермяков, С.А. Люльєва, О.С. Липник, М.М. Пермякова, Л.Ф. Плотнікова, В. Хатимлянський, О.В. Іванніков, І.І. Нікітін, Д.М. П’яткова, Т.І. Астахова, Г.С. Калініченко, М.Д. Крочак, А.Б. Соколов, Г.Г. Яновська, В.В. Фуртес, Ф.А. Станіславський, О.О. Асєєва, Е.В. Семенова, Л.Я. Сайдаківський, В.В. Хатимлянський, К.В. Дикань, А.В. Шумнік, С.О. Молчанов, В.Ю. Очаковський.

За період існування відділу вищу професійну наукову підготовку в ньому отримали багато докторів (М.А. Воронова, Л.М Якушин , Н.М. Жабіна, О.А. Сіренко, І.І. Іщенко, А.В. Матвєєв, О.А. Шевчук) та кандидатів наук (Є.Я. Краєва, О.С. Липник, С.А. Люльєва, Д.М. П’яткова, Л.Ф. Плотнікова, М.М. Пермякова, В.С. Горбунов, К.В. Дикань, Л.М. Якушин, А.В. Шумник, С.О. Мочанов, О.А. Шевчук, Я.М. Тузяк, О.В. Анікеєва, В.Ю. Очаковський, Д.В. Мачальський, Л.Г. Мінтузова, І.М. Мар’яш, Я.С. Курепа, З.З. Хевпа, О.Д. Веклич, Ю.Б. Доротяк, Ю.В. Клименко, І.С. Супрун та інші).

Завідувачі відділу:

Каптаренко-Черноусова Каптаренко-Черноусова Ольга Костянтинівна (1899-1984) доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, очолювала відділ з 1950 по 1970 рр.
Дідковський Дідковський Валентин Якович (1914-1995) доктор геолого-мінералогічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, очолював відділ з 1971 по 1972 рр.
Ямниченко Ямниченко Іван Мусійович (1909-2001) доктор геолого-мінералогічних наук, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, нагороджений орденом Червоного Прапора, іншими урядовими нагородами, як учасник Другої світової війни, очолював відділ з 1972 по 1978 рр.
Макаренко Макаренко Дмитро Єлисейович (1925-2008) доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки та техніки, очолював відділ з 1978 по 1996 рр.
Іванік Іванік Михайло Михайлович (1937-2021) доктор геолого-мінералогічних наук, професор, лауреат Премії НАН України імені П.А. Тутковського, нагороджений срібною медаллю спілки геологів України, очолював відділ з 1996 по 2021 рр.

Фундаментальні й прикладні напрями палеонтолого-стратиграфічних досліджень у відділі проводяться на засадах концепцій: біосферної, стратиграфічної, біостратиграфічної, мікропалеонтологічної різноманітності та етапності розвитку фауни і флори в залежності від екзо- та ендогенних процесів і подій, змін хімічного складу атмосфери і клімату. Розробка системного стратиграфічного аналізу, побудова стратиграфічних моделей та схем як фундаментальна основа для реалізації геоісторичного розвитку осадових басейнів. Вдосконалюється концепція мікропалеонтологічних досліджень, для чого застосовуються всі наявні групи фауни і флори, створюються біозональні стандартні шкали, детальні регіональні і місцеві схеми, будуються стратиграфічні і палеоседиментологічні моделі за комплексом біотичних і абіотичних даних. Особлива увага приділяється розробці та удосконаленню методологічних і методичних засад з застосуванням математичних, статистичних та евристичних методів.

Основні результати досліджень

Методологія і методики: розроблено системну методологію побудов різнорангових стратиграфічних моделей регіональних і місцевих стратиграфічних схем мезо-кайнозойських відкладів України (під керівництвом академіка НАН України П.Ф. Гожика, співавтори від відділу – М.М. Іванік, А.С. Андрєєва-Григорович, Н.М. Жабіна, І.С. Супрун).

Стратиграфія: за методологією системного стратиграфічного аналізу визначено та систематизаовано біо-, літо-, циклостратиграфічні, структурно-тектонічні, геодинамічні, формаційні, седиментологічні, палеогеографічні критерії сучасної різнорангової стратиграфічної структури, побудовано міжрегіональні кореляційні схеми мезо-кайнозойських відкладів України.

Біостратиграфія: Для визначення єдиних підходів до вивчення просторово-часових співвідношень різнорангових стратонів за біозональним методом з метою детального розчленування та часової паралелізації відкладів переінтерпретовано численний матеріал за планктонними і бентосними групами фауни і флори. Біозональний поділ відкладів мезозою розробляється за малакологічними ортогрупами (І.І. Нікітін, І.М. Ямниченко, О.В. Паришев, О.В. Іванніков, Д.Є. Макаренко, Т.В. Астахова, Л.М. Якушин, К.В. Дикань). З часів П.А. Тутковського традиційно превалюють дослідження мікрофосилій, зокрема чільної ортостратиграфічної групи – форамініфер (М.М. Іванік, Л.Ф. Плотнікова, Є.Я. Краєва, О.С. Липник, Д.М. П’яткова, Н.М. Жабіна, О.Д. Веклич, Ю.Б. Доротяк), а також остракод (М.М. Пермякова, Ю.Б. Доротяк), радіолярій (В.С. Горбунов). Для стратиграфічних побудов широко застосовувалася флора (Ф.А. Станіславський, Ю.В. Тесленко, М.А. Воронова, Г.Г. Яновська, В.В. Фуртес, С.В. Сябряй, О.А. Сіренко, В.Ю. Очаковський, С.О. Молчанов). На разі розширено спектр фосилій за рахунок залучення нових орто- та парастратиграфічних груп. У біостратиграфічних дослідженнях відділу застосовано комплексний аналіз мікрофосилій: форамініфер та нової для біостратиграфії мезо–кайнозою групи мікроспонгіофосилій (М.М. Іванік), комплексний мікропалеонтологічний аналіз відкладів юри та крейди за тинтинідами і форамініферами (Н.М. Жабіна), кайнозою – за нанопланктоном і динофлагелятами (А.С. Андрєєва-Григорович), палінологічний аналіз морських і континентальних відкладів мезозою із застосуванням спор, пилку та диноцист (О.А. Шевчук). Здійснено зонування і кореляцію за різними макро-, мікрофауністичними і флористичними групами місцевих, регіональних і підрозділів МСШ. Створено біостратиграфічні моделі як основи відтворення геоісторичного розвитку мезо–кайнозою. Розроблено біозональні шкали за ортостратиграфічними групами – форамініфери (М.М. Іванік, Л.Ф. Плотнікова, Д.М. П’яткова, Н.М. Жабіна, О.Д. Веклич, Ю.Б. Доротяк), тинтиніди (Н.М. Жабіна), нанопланктон (А.С. Андрєєва-Григорович, І.С. Супрун, Л.М. Матлай), диноцисти (А.С. Андрєєва-Григорович, О.А. Шевчук) і зонування за спонгіофауною (М.М. Іванік, Ю.В. Клименко) та палінокомплексами (О.А. Шевчук) відкладів мезо–кайнозою України. Палеонтологія, палінологія, мікропалеонтологія: Особлива увага у відділі приділяється застосуванню й удосконаленню методик дослідження різних груп фауни і флори, в тому числі таких ортогруп: малакофауна (І.М. Ямниченко, Д.Є. Макаренко, Л.М. Якушин, К.В. Дикань), форамініфери (М.М. Іванік, Н.М. Жабіна, Л.Ф. Плотнікова, Д.М. П’яткова, Ю.Б. Доротяк, О.Д. Веклич), тинтиніди (Н.М. Жабіна), нанопланктон (А.С. Андрєєва-Григорович, І.С. Супрун, Л.М. Матлай), диноцисти (А.С. Андрєєва-Григорович, О.А. Шевчук). Розроблено методику вивчення геохімічного складу форамініфер на прикладі планктонних форамініфер Індійського океану (співавтор М.М. Іванік). Монографічно вивчено та створено атласи малакофауни, форамініфер, тинтинід, нанопланктону, диноцист, мікроспонгіофосилій, спор і пилку, мегаспор.

Палеоекологія, палеогеографія та палеоседиментологія: в результаті комплексних палеонтологічних, літофаціальних, седиментологічних досліджень відновлено палеоокеанологічні умови осадових басейнів мезо–кайнозою (М.М. Іванік, А.С. Андрєєва-Григорович, Н.М. Жабіна, Л.М. Якушин, Л.Ф. Плотнікова, Д.М. П’яткова, О.А. Шевчук, Ю.Б. Доротяк, І.С. Супрун). Визначено палеоокеанографічні, еволюційні, палеоекологічні критерії стратиграфічних і палеоседиментаційних характеристик цих басейнів. Встановлено палеоекологічні та палеогеографічні критерії стратифікації різнофаціальних відкладів мезозою та кайнозою України за палінологічними даними. За біостратиграфічними даними визначено рівні змін кліматичної етапності мезо-кайнозойської історії в межах України (Ю.В. Тесленко, С.В. Сябряй, О.А. Сіренко, О.А. Шевчук, С.О. Молчанов, В.Ю. Очаковський). За макро- і мікрозалишками рослин палеогену (еоцену, олігоцену) та міоцену виявлено флористичні критерії стратиграфічного поділу порід, головним із яких є еволюційний. За результатами системного вивчення охарактеризовано тектонічні, біологічні, кліматичні події, у тому числі пов’язані з вулканізмом у мезозої та кайнозої на території України. Значна увага приділяється номенклатурним і термінологічним аспектам басейнової стратиграфії, принципам побудови седиментологічних моделей різнорангових стратонів, питанням вибору моделей. Означено регулятивні фактори, які необхідно враховувати при створенні моделей формування осадових формацій. Перспективність і необхідність комп’ютерного моделювання за відповідним програмним забезпеченням продемонстрована на просторово-часових моделях відповідних стратонів і палеогеографічних картах (співавтори – М.М. Іванік, Д.М. П’яткова, Л.Ф. Плотнікова, М.М. Пермякова).

Основні перспективні напрями робіт відділу:

  • поглиблене вивчення на сучасних методичних засадах не лише традиційних, а й нових, груп фауни і флори: тинтинід, нанопланктон, диноцист, спонгіофосилій, остракод, мікрофорамініфер, з використанням сучасних фізичних методів досліджень;
  • актуальним є залучення нової групи – ціанобактеріальних угруповань. На основі бактеріальної палеонтології та палеоокеанології досліджуються і встановлюються регіональні періоди аномальної седиментації та походження бітумоїдів;
  • створення електронної бази даних з палеонтології та стратиграфії мезо-кайнозойських відкладів для комп’ютерних побудов різнорангових геологічних моделей.
  • розробка інтегрованих стратиграфічних, біостратиграфічних, мікро- та макропалеонтологічних моделей для визначення співвідношень, кореляції мікро- і макроеволюції, темпів, ритмів, циклічності біотичної та геологічної історії мезо–кайнозою;
  • удосконалення біохронологічних, седиментометричних шкал за міжнародними стандартами;
  • детальна різнорангова кореляція мезо–кайнозойських відкладів України та регіонів Тетичного та Північноатлантичного (бореального) поясів;
  • створення седиментаційних моделей просторово-часових підрозділів мезо-кайнозойських відкладів України на засадах нанотехнологій у геології – мікропалеонтології та наноседиментології.
  • розробка інтегрованих стратиграфічних, біостратиграфічних, мікро- та макропалеонтологічних моделей для визначення співвідношень, кореляції мікро- і макроеволюції, темпів, ритмів, циклічності біотичної та геологічної історії мезозою–кайнозою;
  • удосконалення біохронологічних, седиментометричних шкал відповідно до вимог міжнародних стандартів;
  • детальна різнорангова кореляція мезозой–кайнозойських відкладів України та регіонів Тетичного та Атлантичного (бореального) поясів;
  • створення седиментаційних моделей просторово-часових підрозділів мезозой-кайнозойських відкладів України на засадах нанотехнологій у геології – мікропалеонтології та наноседиментології.

Публікації відділу за останні 10 років.

Монографії:

  • Стратиграфічний кодекс України. 2-е вид. / відп. ред. П.Ф. Гожик. Київ, 2012. 66с. Стратиграфічний кодекс України. 2-е вид. / відп. ред. П.Ф. Гожик. Укладачі: П.Ф. Гожик, В.М. Семененко, В.І. Полетаєв, М.М. Іванік, В.Я. Веліканов, Н.В. Маслун, Л.І Константиненко, А.С. Андреева-Григорович, В.Ю. Зосимович, В.М. Шелкопляс. Київ, 2012. 66 с.
  • Гожик П.Ф., Семененко В.М., Маслун Н.В., Полєтаєв В.І., Іванік М.М., Міхницька Т.М., Веліканов В.Я., Мельничук В.Г., Константиненко Л.І., Кірʼянов В.В., Цегельнюк П.Д., Котляр О.Ю., Берченко О.І., Вдовенко М.В., Шульга В.Ф., Немировська Т.І., Щеголев О.К., Бояріна Н.І., Пʼяткова Д.М., Плотнікова Л.Ф., Лещух Р.Й., Жабіна Н.М., Шевчук О.А., Якушин Л.М., Анікеєва О.В., Веклич О.Д., Приходько М.Г., Тузяк Я.М., Матлай Л.М., Доротяк Ю.Б., Шайнога І.В., Клименко Ю.В., Гоцанюк Г.І. Стратиграфія верхнього протерозою та фанерозою України. Стратиграфія верхнього протерозою, палеозою та мезозою України. ІГН НАНУ. Логос. Київ, 2013. Т. 1. 637 с.
  • Палеонтологічне товариство України / П.Ф. Гожик, Н.В. Маслун, В.І. Єфіменко, Н.М. Жабіна, В.Ю. Очаковський, Т.В. Шевченко, І.С. Супрун. – Київ, видав. «Фоліант», 2017. – 120 с.
  • Гожик П.Ф., Маслун Н.В., Єфіменко В.І., Жабіна Н.М., Очаковський В.Ю., Супрун І.С. Палеонтологічне товариство України. Київ, 2018. 110 с.

Статті:

  • Fio Firi K., Bercovici A., Shevchuk O., Sremac J. Late Cretaceous palynoflora from the central part of the Adriatic Carbonate Platform (Islands of Hvar and Šćedro), southern Croatia. Cretaceous Research. 2017, Vol. 74. P. 142–150. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0195667116303305
  • Gozhyk P., Ivanik O., Maslun N., Ivanik M., Zhabina N., Kliushyna G., Voizizkiy Z., Suprun I. Regulatory factors of geological processes and events in the Cenozoic basin of the Carpathian-Black Sea segment of Tethys. XIIІ International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment” (12–15 November 2019, Kyiv, Ukraine). Kyiv, 2019. P. 1–5. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.201903189
  • Gurov E., Nikolaenko N., Shevchuk H. and Yamnichenko A. Kamenetsk – a new impact structure in the Ukrainian Shield. Meteoritics and Planetary Science, 2017, Vol. 52, Issue 12. P. 2461-2469. Wiley. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/pdf/10.1111/maps.12951 https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2019/01/Nep_Maslun_Andreieva_Suprun_49.pdf
  • Ivanik O., Maslun N., Ivanik M., Zhabina N., Andreeva-Grigorovich A., Anikeyeva O., Suprun I. Geologic and stratigraphic criteria for defining landslide processes within the Carpathians. Conference Proceedings, First EAGE Workshop on Assessment of Landslide and Debris Flows Hazards in the Carpathians (June 17–20, 2019, Lviv, Ukraine). Lviv, 2019. Vol. 2019. P. 1–5. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902163
  • Klimenko Y.V., Dorotyak Y.B. The microfossils of the Сallovian sedimentes Dniprovsko Donetska depression of the Ukraine. Харьковский вестник. Серия «Геология. География. Экология» № 45. 2016. С. 43-52.
  • Maslun N., Andreeva-Grigorovich A., Ivanik M., Waga D.D., Zhabina N., Hnylko S., Suprun I., Mintuzova L. Biostratigraphy of the Paleogene sediments from the Ukraine by the planktonic microfossils. Палеонтологічний збірник. 2017. № 49. C. 29–37.
  • Shevchuk O. Dinocysts in Callovian Deposits of Central Ukraine. International Journal on Algae, Volume 22, Issue 3, 2020. Р. 279-286. https://www.dl.begellhouse.com/journals/7dd4467e7de5b7ef,7306598f6f0af968,754f3e07118833a8.html
  • Shevchuk O.А., Slater S.M., Vajda V. Palynology of Jurassic (Bathonian) sediments of Donbas, northeast Ukraine. Palaeobiodiversity and Palaeoenvironments. 2018, Vol. 98, Issue 1, P. 153–164. https://link.springer.com/article/10.1007/s12549-017-0310-3
  • Shevchuk Olena А., Mcloughlin Stephen & Vajda Vivi. The first Cretaceous megaspores from Ukraine. Cretaceous Research. Volume 118, February 2021, 104649 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0195667120303359
  • Shevchuk O.A., Veklych O.D., Dorotyak Yu.B. Microforaminifers of the Callovian and Cretaceous sediments of Ukraine. Геологічний журнал. Київ, 2015. № 2. С. 57-70. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2015.2.139605.
  • Suprun I.S. Paleoecological Reconstructions of Paleocene Sediments from the Tethyan Province Based on Calcareous Nannofossils. International Journal on Algae. New York, 2015. Vol. 17. Issue 3. P. 291–302. DOI: https://doi.org/10.1615/interjalgae.v17.i3.90
  • Zhabina N.M. Sedimentary model of the Upper Jurassic-Lower Cretaceous carbonate complex in the Ukrainian Precarpathians // Збірник наук. праць ІГН НАН України. – 2014. – том 7. – С. 76-82.
  • Вага Д.Д., Андреева-Григорович А.С., Супрун И.С. Региональное значение и объёмы перерывов/несогласий в палеогеновых отложениях северной Тетической области. Проблеми та перспективи нафтогазової промисловості: Збірник наукових праць. Вип. 1. Вишневе, 2017. С. 72–100. DOI: https://doi.org/10.32822/naftogazscience.2017.01.072
  • Веклич О. Мікропалеонтологічна характеристика верхньокампанських відкладів Північного Донбасу (за форамініферами). Палеонтол. зб. Львів, 2012, № 44. С. 12-19.
  • Веклич О.Д. Мікропалеонтологічна характеристика нижньокампанських відкладів північної окраїни Донбасу за форамініферами. Тектоніка і стратиграфія. Київ, 2012. Вип. 39. С. 80-86.
  • Веклич О. Верхньокампанські форамініфери сидорівської світи (Північний Донбас). Палеонтол. зб. Львів. 2011, № 43. С. 29-37.
  • Веклич Е.Д. К вопросу о выделении среднекампанского подъяруса в верхнемеловых отложениях северной окраины Донбасса по фауне фораминифер. Bulletin of the Institute of Geology and Seismology of the Academy of Sciences of Moldova. Кишинев, 2013, № 2. Р. 19-26.
  • Веклич О. Зональний поділ кампанських відкладів північної окраїни Донбасу за форамініферами. Палеонтол. зб. Львів, 2014, № 46. С. 62-76.
  • Веклич О.Д. Біостратиграфічне розчленування маастрихтських відкладів Північної окраїни Донбасу за форамініферами. Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія». Харків, 2020, вип. 52. С. 24-34 – Web of Science.
  • Веклич О.Д. Біостратиграфія турон-коньяцьких відкладів Північної окраїни Донбасу за форамініферами. Зб. наук. праць ІГН НАНУ. Київ, 2017. Т. 10. С. 21-27.
  • Веклич О.Д. Нові дані про стратифікацію верхньокрейдових відкладів північної окраїни Веклич О.Д. Розвиток форамініфер і палеогеографія морів Північної окраїни Донбасу в сеноманський-коньяцький часи. Тектоніка і стратиграфія. Київ, 2020. Вип. 47. С. 91-101. https://doi.org/10.30836/igs.0375-7773.2020.216156
  • Гуров Є.П., Николаенко Н.А., Шевчук Е.А., Присяжнюк В.А., Ямниченко А.Ю. Каменецкая импактная структура – новый ударно-метеоритный кратер на Украинском щите. Геол. Журнал. Київ, 2017. №4 (361). C. 53-66.
  • Гуров Є.П., Николаенко Н.А., Шевчук Е.А., Ямниченко А.Ю. Каменецкая импактная структура на Украинском щите. Доповіді НАНУ. Київ. 2018. № 1. C. 53-59. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/132409/08-Gurov.pdf?sequence=1
  • Доротяк Ю.Б. Біостратиграфічне розчленування верхньоюрських та нижньокрейдових (оксфорд нижній беріас) відкладів Гірського Криму за форамініферами. Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серия «Геологія. Географія. Екологія». Харків, 2018. № 49. С. 49-58. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2018-49-04
  • Доротяк Ю.Б., Матвеев А.В., Шевчук Е.А. Xарактеристика пограничных отложений юры и мела в Горном Крыму (фораминиферы, известковый наннопланктон, диноцисты, палинокомплексы). Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. Викопна фауна і флора України: Палеоекологічний та стратиграфічний аспекти. Київ, 2009. С. 108-117.
  • Жабіна Н., Анікеєва О., Колодій І., Мінтузова Л. Нові дані про стратиграфію відкладів та гідрогеохімічні умови Прадніпровської площі (північно-західний шельф Чорного моря) // Вісник КНУ – сер. Геологія. – 3 (70). – 2015. – С. 18-22.
  • Жабіна Н., Анікеєва О., Самарська О. Нові дані про умови седиментації карбонатного комплексу верхньої юри на території Переддобрудзького прогину // Вісник КНУ – сер. Геологія. – 4 (71). – 2015. – С. 11-17.
  • Жабіна Н.М. Біостратиграфія верхнього титону за тинтинідами: характеристика біостратиграфічних підрозділів, кореляція та опорний розріз зони Crassicollaria в Україні // Тектоніка і стратиграфія». – Київ. – 2016. – С. 83-96.
  • Жабіна Н.М. Біостратиграфія та кореляція відкладів верхньої юри–нижньої крейди Тетичної палеопровінції за тинтинідами // Геологічний журнал. – 2008. – №1.– С. 54–62.
  • Жабіна Н.М. Верхньоюрська зона тинтинід Chitinoidella та її опорний розріз в Україні» // Тектоніка і стратиграфія. Київ. – Вип. 41. - 2014. С. 90-98
  • Жабіна Н.М. Форамініфери і тинтиніди як індикатори умов формування відкладів верхньої юри Українського Передкарпаття // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2004. – №3. – С. 91–102.
  • Жабіна Н.М. Форамініфери родини Lituolidae з верхньоюрських відкладів заходу і півдня України // Зб. наук. пр. УкрДГРІ. – 2001. – №1–2, – С. 88–101.
  • Жабіна Н.М., Анікеєва О.В. Оновлена стратиграфічна схема верхньої юри–неокому Українського Передкарпаття // Зб. наук. праць УкрДГРІ. – 2007. –№3. – С. 46–56.
  • Жабіна Н.М., Мінтузова Л.Г. Модель геологічної будови південно-східного Криму // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2000. – №1. – С. 25–35.
  • Іванік М,. Клименко Ю. Нові морфовиди спікул губок з крейдових відкладів Волино-Поділля. Палеонтологічний збірник. Львів, 2011. №46. С. 65-71.
  • Іванік М,. Клименко Ю. Особливості будови стінки черепашок Inoceramus верхньої крейди та їх значення для спонгіології. Палеонтол. збірник. Львів, 2015. №47. C 101-104. (Мій внесок – аналіз отриманих даних по мікропалеонтологічним дослідженням).
  • Іванік М.М., Ю.В. Клименко Нові морфовиди спікул губок з юрських та крейдових відкладів західної та центральної частини платформної України Палеонтол. збірник. Львів. 2014. №46. С. 18-29.
  • Іванік М.М., Жабіна Н.М., Анікеєва О.В. Особливості будови титон-беріаських відкладів Південно-східного Криму (район м. св. Іллі) // Геол. журнал. – 2013.- № 4. – С. 33-45.
  • Іванік М.М., Жабіна Н.М., Дикань К.В., Шевчук О.А. Відділ палеонтології і стратиграфії мезозойських відкладів Iнституту геологічних наук НАН України – джерело української палеонтології і стратиграфії до 100-річчя заснування НАН України). Геологічний журнал. 2018. №4. С. 81-102.
  • Іванік М., Клименко Ю. Нові морфовиди спікул губок з юрських та крейдових відкладів платформної України. Палеонтол. збірник. Львів. 2017. № 49. С. 13-16. (Особистий внесок – дослідження та опис спікул губок).
  • Іванік М.М., П’яткова Д.М., Плотнікова Л.Ф., Жабіна Н.М, Шевчук О.А., Веклич О.Д., Анікеєва О.В. Модернізація стратиграфічних схем мезозойських відкладів України. Тектоніка і стратиграфія. Київ, 2014. Вип. 41. С. 75-89.
  • Іванік М.М., Шевчук О.А., Клименко Ю.В. Біостратиграфічна характеристика альб-туронських відкладів південно-західного схилу УЩ та парастратотип русавської світи. Тектоніка та стратиграфія. Київ, 2012. С. 87-95.
  • Карпенчук Ю.Р., Жабіна Н.М., Анікеєва О.В. Особливості будови і перспективи нафтогазоносності верхньоюрських рифогенних комплексів Більче-Волицької (Зовнішньої) зони Передкарпатського прогину // Геологія і геохімія горючих копалин. – 2006. – №2. – С. 44-52.
  • Клименко Ю. Особливості стратиграфічного поширення спікул губок в альбських та сеноманських відкладах західної частини платформної України // Палеонтол. збірник. Львів. 2019р. № 51. С. 28-39.
  • Клименко Ю.В. Нові дані до палеонтологічної характеристики сеноманських відкладів Канівських дислокацій. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. Київ, 2011б. Вип.4. С. 67-70.
  • Клименко Ю.В. Перші знахідки спікул кременевих губок з келовейських відкладів Канівських дислокацій. Палеонтол. зб. Львів. 2010. № 42. С. 17-29.
  • Клименко Ю.В., Доротяк Ю.Б. Спікули кременевих губок та форамініфери з келовейських відкладів Канівських дислокацій. Зб наук. праць ІГН НАНУ. Вип. 2. 2009. С. 189-195. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2009.147999
  • Приходько М.Г. , Андреєва-Григорович А.С. , Жабіна Н.М. , Анікеєва О.В. Регіональна стратиграфічна схема мезокайнозойських відкладів фундаменту Закарпатського прогину // Геол. журнал. – 2019, № 1 (366). – С. 88-108. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.1.159243
  • Приходько М.Г., Жабіна Н.М., Богданова М.І. Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо Закарпатського Внутрішнього прогину (сучасний аспект). Геол. журнал. 2020. №1. С. 34-46. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.1.196976
  • Супрун І.С. Зональне розчленування та кореляція палеоценових відкладів Тетичної провінції України за нанопланктоном. Палеонтологічний збірник. 2016. № 48. С. 44–53. https://geology.lnu.edu.ua/paleontolohichnyj-zbirnyk-4715
  • Супрун І.С. Палеоценовий нанопланктон південного схилу Українських Карпат (Вежанський покрив, нижньометовська підсвіта). Геологічний журнал. 2018. №1 (362). С. 58–65. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2018.1.126567
  • Супрун І.С., Андрєєва-Григорович А.С. Асоціації нанопланктону палеоценових відкладів Українських Карпат. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія «Геологія. Географія. Екологія». 2020. № 53. С. 61–71. DOI: https://doi.org/10.26565/2410-7360-2020-53-04
  • Шевчук О., Доротяк Ю. Мікропалеонтологія верхньоюрських відкладів північно-західного Донбасу. Палеонтологічний збірник. № 51. Львів. 2019. С. 50-62. https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2020/07/Par_SHevchuk_Dorotiak_51.pdf
  • Шевчук О.А. Spore-pollen biostratigraphy Jurassic and Cretaceous of Ukraine. Палеонтологічний збірник. Львів. 2018. № 50. С. 60-72. http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/paleontology/article/viewFile/3235/3527
  • Шевчук О.А. Біостратиграфія середньої юри центральної та східної частини платформної України. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «Геологія. Географія. Екологія», Харків, 2016. Вип. 45. С. 86-99. https://periodicals.karazin.ua/geoeco/article/view/8216
  • Шлапінський В. Є., Жабіна Н. М., Мачальський Д. В., Тернавський М. М. Геологічна будова Пенінського покриву Українських Карпат // Геодинаміка. – 2017. - № 1.

Результати наукової роботи О.А. Шевчук впроваджені в навчальному процесі магістрів кафедри загальної та історичної геології ННІ "Інститут геології" Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка при підготовці курсу «Секвентна стратиграфія», «Мікропалеонтологія» та «Палеонтолого-стратиграфічні дослідження».

О.А. Шевчук з професором J.Riding, Британська геологічна служба, Ноттінгем (Киворт), 2019 р.

О.А. Шевчук з професором J.Riding, Британська геологічна служба, Ноттінгем (Киворт), 2019 р.

Плато Колорадо, США, 2017 р. Symposium of International Geoscience Programme. Project 632.
О.А. Шевчук учасник міжнародних польових експедицій 2015-2019 рр.

Плато Колорадо, США, 2017 р. Symposium of International Geoscience Programme. Project 632. О.А. Шевчук учасник міжнародних польових експедицій 2015-2019 рр.

професор JAMES G. OGG and Gabi Ogg , Кафедра Землі, Атмосферної та Планетарної Науки Університет Пердью, Вест-Лафайєтт, штат Індіана, США, Олена А. Шевчук Інститут геологічних наук НАН України.

Професор JAMES G. OGG and Gabi Ogg , Кафедра Землі, Атмосферної та Планетарної Науки Університет Пердью, Вест-Лафайєтт, штат Індіана, США, Олена А. Шевчук Інститут геологічних наук НАН України.

О.А. Шевчук делегат від Інституту геологічних наук на 35-й Міжнародному геологічному конгресі, 2016 р. м. Кейптаун, ЮАР. Олена Шевчук представила свою роботу на тему «Стратиграфія та палеоекологія середньоюрських диноцист Дніпровсько-Донецького басейну центральної України».
О.А. Шевчук співголова та керівник української частини проекту №632 Міжнародної програми геологічної кореляції (МПГК).
Шеньян, Китай, 2015 р.

Шеньян, Китай, 2015 р.

Флагстафф, США, 2017 р.

Шеньян, Китай, 2015 р.; фото 2 Флагстафф, США, 2017 р.

О.А. Шевчук на у 52-ій конференції Американської асоціації палінологів-стратиграфів (Гент, Бельгія, 2019 р.).

О.А. Шевчук на у 52-ій конференції Американської асоціації палінологів-стратиграфів (Гент, Бельгія, 2019 р.).

ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАУКОВІ МІЖНАРОДНІ ПРОЕКТИ

  • О.А. Шевчук була керівником української частини міжнародного багатостороннього проекту ЮНЕСКО, брала участь у Міжнародній програмі геологічної кореляції МПГК проєкт № 632 за темою «Continental Crises in the Jurassic: Major Event Extinctions and Environmental Changes in Lakes Ecosystems» з 2014 по 2019 рік.
  • О.А. Шевчук виконувала роботу по міжнародному двосторонньому проекту, що виданий Шведською науково-дослідною радою. Тема проекту «Vegetation through mass extinction events and green house worlds - comparison between Mesozoic pollen assemblages of Sweden and Ukraine» 2014-2018 рр.
  • О.А. Шевчук - 2013 р. – Сепкоський грант Американської спілки палеонтологів на виконання наукової роботи за темою: «Паліностратиграфія крейдових відкладів Азовського моря (української частини) і їх кореляція з сусідніми територіями».
  • О.А. Шевчук - 2020 р. – Сепкоський грант Американської спілки палеонтологів на виконання наукової роботи за темою: «Мікрофосилії та біостратиграфія середньої юри – крейди України».
  • О.А. Шевчук - 2021 р. – Сепкоський грант Американської спілки палеонтологів на виконання наукової роботи за темою: «Стратифікація крейдових відкладень Каркінітсько-Північно-Кримського прогину за палінологічними даними.
Фото з експедицій та конференцій