Інститут геологічних наук Національної академії наук України

завідуюча відділом Шехунова Стелла Борисівна докт. геол. наук, професор, акад. НАН України, Член ученої ради  

Вчений секретар відділу к.геол.н. С.М. Стадніченко тел. (044) 486-36-55, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Шехунова Стелла Борисівна

зав. відділу

Доктор геологічних наук, професор

Акад. НАН України

Член ученої ради

Стадніченко Світлана Миколаївна

Вчений секретар відділу

Кандидат геологічних наук

Старший науковий співробітник

Пермяков Віталій Вадимович

Кандидат технічних наук

Старший науковий співробітник

Сюмар Наталія Петрівна

Кандидат геологічних наук

Старший науковий співробітник

Стрижак Людмила Іванівна

Кандидат геологічних наук

Науковий співробітник

Алексєєкова Марина Василівна

Молодший науковий співробітник

Стрєльцова Івана Олександрівна

Молодший науковий співробітник

Заснування центру та стисла історична довідка

Центр колективного користування електронним мікроскопом та лазерним седиментографом ВНЗ НАН України (ЦКК) створено в Інституті геологічних наук НАН України у січні 2007 р. Згідно з положенням про Центр колективного користування, ЦКК ІГН НАН України як науковий структурний підрозділ – Лабораторія фізичних методів досліджень, підпорядкований безпосередньо дирекції інституту, без статусу юридичної особи.

В ЦКК використовується скануючий електронний мікроскоп JEOL JSM-6490 LV, лазерний седиментограф Mastersaizer-2000 та комплекс обладнання для пробопідготовки. Скануючий електронний мікроскоп JEOL JSM-6490 LV (фірма-виробник JEOL Ltd., країна Японія, рік виробництва 2006 р.) початково був оснащений енергодисперсійною приставкою EDS (INCA-450).

У березні 2009 р. закінчено інсталяцію нових детекторів для мікроскопу:

  • хвиледисперсійного спектрометра (WDS) з оновленою системою управління мікроаналізаторами (EDS та WDS) INCA Energy+ (фірма-виробник Oxford Instruments, країна Великобританія, рік виробництва 2006 р. (EDS), 2008 р. (WDS).
  • системи кристалографічного орієнтаційного аналізу HKL Channel 5 EBSD Premium (фірма-виробник Oxford Instruments, країна Великобританія, рік виробництва 2008 р.).

Лазерний седиментограф Mastersizer 2000 з модулями сухої Scirocco 2000 та рідинної Hydro2000 SM дисперсії (фірма-виробник Malvern Instruments Ltd., країна Великобританія, рік виробництва 2007 р.). У зв’язку із відпрацюванням ресурсу модуля рідинної дисперсії Hydro 2000SM, у 2013 р. було проведено модернізацію приладу шляхом встановлення модуля рідинної дисперсії нового покоління HydroS з функцією вмонтованого ультразвуку. Це дало можливість з максимально високою точністю досліджувати різноманітні тонкодисперсні утворення в нанодіапазоні.

Завідувач лабораторії

Стелла Борисівна Шехунова –канд. геол-мін. наук (1989), доктор геол. наук (2011), професор (2021), чл.-кор. НАН України (2015), акад. НАН України (2021), завідувач підрозділу з 2007 р.

Основні напрями діяльності

Основним напрямом діяльності ЦКК є розробка та застосування методик дослідження геологічних та ін. об’єктів фізичними методами з використанням сучасного обладнання для встановлення їх речовинного складу та морфологічних особливостей, з метою вирішення фундаментальних і прикладних задач геології, літології, інженерної геології, мінералогії, нанопалеонтології, матеріалознавства та ін.
Напрями роботи лабораторії:
  • розробка та впровадження комплексних методик вивчення речовинного складу та наноседиментологічних особливостей перспективних формаційних одиниць засобами електронної мікроскопії та лазерної седиментографії;
  • розробка та впровадження методики вивчення ультрамікроструктури геологічних утворень, біологічних об'єктів та техногенних речовин;
  • розробка та впровадження методики вивчення наноструктури порового простору порід нафтогазоносних басейнів;
  • розробка та застосування методик вивчення палеонтологічних об’єктів методами електронної мікроскопії і рентгенівського мікроаналізу (від нанопланктону до будови фрагментів макрофауни);
  • розробка та застосування комплексних методик визначення кількісних характеристик елементного складу геологічних утворень для WDS+EDS INCA Energy+ та дослідження різних типів геологічних об’єктів з використанням системи кристалографічного орієнтування;
  • розробка методик визначення гранулометричного складу осадових порід та інших матеріалів, в тому числі, структури та текстури ґрунтів для інженерно-геологічних досліджень;
  • розробка комплексних методик дослідження наноморфології і хімічного складу нових високотехнологічних речовин та матеріалів.

Основні результати досліджень

В Центрі розроблено та використовуються низка методик, зокрема, спеціальні методики рентгенівського мікроаналізу для EDS та WDS спектрометрів для дослідження термонестабільних об’єктів та методи реєстрації у кристалічних та аморфних структурах просторово нестабільних під електронним зондом елементів.

Розроблено принципи та методи рентгенівського мікроаналізу при визначені якісного та кількісного складу макрокомпонентного складу (Fe, S) та мікродомішок (Ni, Co, Cu та ін.) в дисульфідах заліза для визначення їх генетичних особливостей.

Для вивчення мінеральних фаз і хімічного складу ударнорозплавлених порід імпактних структур була розроблена методика рентгенівського мікроаналізу для системи INCA Energy+ (EDS+WDS) визначення концентрації мікродомішок в мікрокристалах-включеннях матриць, нестабільних під електронним зондом.

Розроблена спеціальна методика дослідження наноморфології і хімічного складу нових високотехнологічних матеріалів для задач водневої енергетики та космічної галузі.

Розроблена методика інтерпретації результатів електронномікроскопічних досліджень (морфології, макро- та мікрокомпонентного складу) глинистих мінералів та структури порового простору теригенних та теригенно-хемогенних порід із застосуванням результатів рентгеноструктурного, спектрального та гранулометричного аналізів.

Розроблені в центрі методики застосовані особисто С.Б. Шехуновою при вивченні тонкодисперсних, пелітоморфних геологічних утворень (глинисті породи) та таких, що характеризуються мікро-, кріптокристалічною будовою, або мають у своєму складі аморфну фазу. Ці дослідження дали змогу розрізнити за морфологічними ознаками три мінеральні фази кремнезему в силіцитах України: біогенний та абіогенний опал і опал-СТ, які розрізняються за розміром та морфологією кристалітів. Із застосуванням зазначеного комплексу досліджень у силіцитах Карпато-Подільского сегменту палеоокеану Тетіс вперше було встановлено цеоліт-кристобалітову породу. Виконані дослідження стали основою для розробки технології підготовки сорбенту на основі силіцитових порід шляхом екологічно безпечного розчинення карбонатвмісної речовини біогенними чинниками.

В рамках дослідження фосфоритових та глауконітових осадових порід України як агрохімічної сировини узагальнено інформацію щодо поширення глауконітвмісних порід у розрізах центральних та західних областей України, сформовано та візуалізовано в ГІС-середовищі базу даних, що містить інформацію про поширення та коротку літолого-стратиграфічну характеристику понад 258 родовищ, проявів і точок мінералізації глауконітвмісних утворень. Сформованота візуалізовано базу даних, що містить інформацію про поширення та коротку літолого-стратиграфічну характеристику родовищ і проявів фосфоритових відкладів (понад 151 об’єкт). Для наповнення бази даних осадових утворень, які містять або є перспективними на агрорудну сировину проведено дослідження наноструктурних, мінералогічних, геохімічних (радіогеохімічних) характеристик фосфоритів України, а також з родовищ фосфоритів Сирії, Білорусі, Росії та Казахстану.

Наноморфологічні дослідження різних генетичних типів фосфоритів дали змогу з’ясувати окремі сторони генетичної природи, джерела фосфору, ролі органічного (зокрема, рослинного) світу в виникненні та трансформації певних ультрамікроструктур фосфатної речовини біогенного та абіогенного рядів. Використання цих даних разом з іншими мінералогічними показниками є важливим індикатором при вивченні осадових корисних копалин та використання їх певних генетичних типів в промисловості та сільському господарстві.

Відпрацьована методика визначення вмісту мікроелементів на зразках фосфоритових утворень вендського та крейдового віку (колківська світа Могилів-Подільської серії верхнього венду Волині; вехній альб – сеноман, с. Вели́ка Кужелева, Дунаєвецький р-н Хмельницької обл.) з використанням скануючого електронного мікроскопа з системою мікрозондового аналізу (EDS+WDS) INCA Energy+. Отримані за даною методикою геохімічних характеристики фосфоритів, зокрема, вмісту Zr, Sr, Y, La, Ce, Sm, Yb, Hf, є підгрунтям для встановлення закономірностей накопичення фосфору та формування корисних копалин.

Розроблено концепцію літогенезу соленосних формацій на основі встановлення стадіальних перетворень кам’яної солі, як наскрізного типу порід цих утворень. Створено базу даних по соленосних формаціях ДДЗ, Переддобруджинського та Закарпатського прогинів, які використано для побудови серії карт поширення соленосних порід у відповідних регіонах; розроблено літогенетичну типізацію кам’яної солі соленосних формацій з позицій стадіального аналізу та виконано прогноз поширення основних типів кам’яної солі в межах соленосних регіонів України. Встановлено зв'язок структурно-текстурних та технологічних властивостей кам’яної солі, що є підґрунтям їх залучення у економічну діяльність, зокрема, у підземне будівництво.

Адаптовано прийоми та методи наноседиментологічних досліджень донних відкладів льодового літогенезу засобами електронної мікроскопії та лазерної седиментографії. За відпрацьованою методикою комплексних літолого-мінералогічних досліджень встановлено особливості речовинного, гранулометричного, мінерального та хімічного складу зразків морських донних відкладів в районі станції «Академік Вернадський» та донних осадків прісноводних озерець островів Аргентинського архіпелагу і західної частини Антарктичного півострова, з використанням лазерного седиментографа та скануючого електронного мікроскопа з рентгенівським мікроаналізатором. Дослідження виконувались у 2018-2021 рр. на замовлення ДУ Національний антарктичний науковий центр МОН України.

Розроблена комплексна методика вивчення речовинного та гранулометричного складу зразків сухих проб ґрунтів суходолу, донних відкладів, річкової зависі та атмосферного аерозолю методами електронної мікровкопії та лазерної седиментографії. Результати, отримані за даною методикою впровадженні при виконанні проекту з проведення багаторічних безперервних натурних спостережень за якісними та кількісними показниками седиментаційної речовини в складі атмосферних та водних потоків в межах м. Запоріжжя «Створення системи спостережень за впливом господарської діяльності на природні комплекси та оперативного контролю негативних змін у їх складі».

Удосконалено методику аналізу розподілу частинок за розміром тонкодисперсних порід на зразках бентонітової глини з використанням лазерного седиментографа Mastersizer 2000 (рідинний модуль Hydro 2000 S). Отримані за розробленою методикою результати були впроваджені в ДУ Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України в рамках виконання НДР «Комплексне використання нанорозмірних багатоцільових матеріалів у технологіях підвищення екологічної безпеки підприємств ядерно-паливного циклу» (№ ІІІ-02-16, 2016-2020 рр.) з метою дисперсійного аналізу зразків глини, оброблених із застосуванням електро-гідророзрядної кавітації.

Результати, отримані за розробленою методикою аналізу розподілу частинок за розміром зразків суспензій вугілля у водних та спиртових середовищах та на обладнанні ЦКК, прийняті для використання і впроваджені відділом фізико-хімічної механіки дисперсних систем при виконанні теми ІІІ-8-13 «Дослідження впливу фізико-хімічних факторів на реологічні властивості композиційних вуглевмісних дисперсних систем» (№ держреєстрації 0113U003108).

Розроблені в ЦКК методи та методики впроваджено при виконані держбюджетних тем в рамках програми КПКВК 6541230 «Наукові і науково-технічні (експериментальні) роботи за пріоритетним напрямом «Технології пошуку, видобутку, переробки та використання критичних корисних копалин, проблеми оцінювання, збереження та повоєнного відновлення довкілля» на 2023-2024 рр., Цільових комплексних програм наукових досліджень НАН України «Критичні та стратегічні мінеральні ресурси України за умов глобалізації та змін клімату» на 2021-2025 рр., «Стратегічні мінеральні ресурси України», «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави» «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави», «Комплексна оцінка стану і прогнозування динаміки морського середовища та ресурсів Азово-Чорноморського басейну» та ін., цільових програм наукових досліджень відділення наук про Землю «Розвиток геологічних, геофізичних наук, технологій і нарощування ресурсів корисних копалин в Україні та вивчення, прогнозування і мінімізація надзвичайних ситуацій» та ін., а також при виконанні досліджень для низки установ НАН України, МОН України, АМН України.

В Центрі щорічно виконуються замовлення кількох десятків установ та організацій. За період роботи виконано аналітичні дослідження на замовлення понад 60 установ та організацій з якими співпрацював або надавав послуги Центр, в результаті розроблено та використовуються низка методик.

З 2007 р. співробітниками підрозділу захищено чотири кандидатські та докторську дисертації. За результатами досліджень за час існування лабораторії опубліковано понад 270 наукових праць (в тому числі у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science): 4 монографії, понад 100 статей у наукових фахових виданнях, 150 тез конференцій. Результати за основними напрямами досліджень лабораторії та розробленими методиками доповідались і обговорювались на всеукраїнських та міжнародних конференціях.

Співробітники ЦКК брали участь у виконанні НДР широко спектру напрямів наукових досліджень, зокрема:

  • «Розробка та впровадження нових технологій та методів геологічного вивчення території України та освоєння мінерально-сировинних ресурсів», 2021-2023 рр.;
  • «Стратегічна мінеральна сировина для відновлення економіки України: аналіз ресурсів та запасів, розробка критеріїв пошуку для нарощування їх мінерально-сировинної бази», 2020-2021 рр.;
  • «Удосконалення комплексної методики наноседиментологічних прецизійних досліджень геологічних утворень засобами електронної мікроскопії та лазерної седиментографії» бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» КПКВК 6541230 цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави», 2018-2019 рр.;
  • «Умови седиментації та літогенез відкладів верхнього едіакарію (венду) південно-західної частини Східноєвропейської платформи», 2020-2024 рр.;
  • «Фосфоритові та глауконітові осадові породи як агрохімічна сировина (на прикладі об'єктів центральних та західних областей України)» цільової програми наукових досліджень НАН України «Мінерально-сировинна база України як основа безпеки держави», 2016-2020 рр.;
  • «Корисні копалини галогенних формацій: закономірності поширення, ресурси, проблеми розробки» цільової програми Відділення наук про Землю «Розвиток геологічних, геофізичних наук, технологій і нарощування ресурсів корисних копалин в Україні та вивчення, прогнозування і мінімізація надзвичайних ситуацій», 2017-2021 рр.;
  • «Інтегрування різномасштабних геологічних даних для вирішення фундаментальних та прикладних задач геології України» за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок Відділення наук про Землю НАН України» у 2022 році;
  • «Комплексні геолого-екологічні проблеми використання соленосних формацій, видобутку бурштину та ремедіації територій об'єктів, забруднених нафтопродуктами, в Україні» бюджетної програми КПКВК 6541230 «Підтримка пріоритетних для держави наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок Відділення наук про Землю НАН України», 2020-2021 рр.;
  • «Зниження ризиків прояву небезпечних процесів у Закарпатському регіоні, Україна» / «Improving Disaster Risk Reduction in Transcarpathian Region, Ukraine (ImProDiReT)» спільних міжнародних наукових досліджень за бюджетною програмою КПКВК 6541230 «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» на 2019 рік», 2019 р.

Основні перспективні напрями робіт ЦКК – розробка та адаптація комплексних методик вивчення геологічних та інших об’єктів засобами електронної мікроскопії та лазерної седиментографії:

  • Розробка методик електронномікроскопічних досліджень речовинного складу та ультрамікроструктурних особливостей перспективних формаційних одиниць та інших геологічних утворень;
  • Розробка методик дослідження гранулометричного складу геологічних та інших типів об’єктів;
  • Методичні розробки для забезпечення роботи ЦКК та виконання досліджень на замовлення установ НАН України та інших організацій.

Центр колективного користування науковими приладами (ЦКК) створено в Інституті геологічних наук НАН України у січні 2007. Згідно з положенням про Центр колективного користування, ЦКК ІГН НАН України як науковий структурний підрозділ – Лабораторія фізичних методів досліджень, підпорядкований безпосередньо дирекції інституту, без статусу юридичної особи.

В ЦКК використовується:

  • скануючий електронний мікроскоп SEM JSM-6490LV з інтегрованою системою електроннозондового мікроаналізу INCA Energy+ (що включає енерго- та хвиледисперсійні спектрометри EDS+WDS) та системою кристалографічного орієнтаційного аналізу HKL Channel 5 EBSD Premium;
  • лазерний седиментограф Mastersizer 2000 з модулями сухої Scirocco 2000 та рідинної Hydro 2000SM дисперсії;
  • оптичний поляризаційний мікроскоп Nikon Eclipse LV 100 POL з камерою DS-Ri1 та блоком Nikon Digital Sight;
  • оптичний міроскоп Carl Zeiss Primo Star з камерою;
  • комплекс допоміжного обладнання та прилади пробопідготовки.
Скануючий електронний мікроскоп SEM JEOL-6490 LV (JEOL Ltd., Японія) з EDS+WDS мікроаналізаторами системи INCA Energy+ та системою кристалографічного орієнтаційного аналізу HKL Channel 5 EBSD Premium (Oxford Рlc, Великобританія) використовується для дослідження морфології та речовинного складу різнотипних природних геологічних, техногенних утворень та інших матеріалів.
Основні характеристики SEM JSM-6490-LV
Роздільна здатність пучка в режимі високого вакууму
3 нм (30 кВ)
10 нм (15 кВ)
15 нм (1 м кВ)
Роздільна здатність пучка в режимі високого вакууму 4 нм (30 кВ)
Роздільна здатність пучка в режимі аналізу 100 нм
Прискорююча напруга 0,3 до 30 кВ
Зона аналізу 1000 нм
Збільшення х8 – х300 000
Види контрасту
  • режим вторинних електронів (SEI, контраст за морфологією)
  • режим відбитих електронів (BEC, контраст за хімічним складом) топографічний, композиційний, тіньовий.
Столик для зразків Евцентричного типу, діапазон переміщень по координатах: Х 125 мм, Y 100 мм, Z - від 5 до 80 мм; кут нахилу: від -10 до +90 градусів, обертання 360 градусів
Застосування електронної мікроскопії для встановлення морфологічних особливостей на мікро- та нанорівнях: палеонтологічних об’єктів (вивчення морфології поверхні та морфології окремих елементів з метою визначення родової та видової приналежності); пелітоморфних осадових порід; силікатних утворень; нерозчинного залишку евапоритів та інших хемогенних порід; речовини атмосферного аерозолю, а також дослідження структури порового простору з метою встановлення ступеня перетворень порід та якісної оцінки фільтраційно-ємнісних характеристик порід-колекторів.

Енерго- та хвиледисперсійні спектрометри EDS+WDS на базі СЕМ використовуються для визначення та інтерпретації хімічного складу (макро- та мікроелементного) різнотипних геологічних утворень.

Визначення хімічного складу зразків з використанням EDS виконується з прив'язкою до просторової структури об'єкта, зокрема: у режимі точкового мікроаналізу заданої зони діаметром близько 1 мкм; у режимі рентгенівського картування, який пов’язує хімічний аналіз у точці з координатами на поверхні зразка, а також у режимі картування вздовж визначеної лінії. Використання EDS мікроаналізатора дозволяє встановити хімічний склад зразків з точністю до 0,1%.

Аналіз хімічного мікроелементного складу з використанням WDS мікроаналізатора дозволяє встановити хімічний склад зразків з точністю до 0,01%.

Лазерний седиментограф Mastersizer 2000 з модулями сухої Scirocco 2000 та рідинної Hydro 2000SM дисперсії (Malvern Instruments Ltd., Великобританія)

Mastersizer 2000 – сучасний високотехнологічний аналізатор розміру частинок, принцип роботи якого базується на лазерній дифракції світла. Діапазон вимірювання – 0,02-2000 мкм. Частинки в паралельному лазерному промені розсіюють світло на постійний кут, величина якого залежить від їх діаметра. При проведенні гранулометричного аналізу необхідно задати такі оптичні характеристики, як індекси заломлення та ступінь поглинання світла досліджуваного зразка.

Модуль рідинної дисперсії Hydro 2000S використовується для дослідження зразків з частинками пелітової розмірності. Для проведення аналізу готується суспензія на основі дистильованої води, етилового спирту та ін.

В ЦКК щорічно виконуються замовлення кількох десятків установ та організацій. За період роботи виконано аналітичні дослідження на замовлення понад 60 установ та організацій з якими співпрацював або надавав послуги Центр, в результаті розроблено та використовуються низка методик.

Порядок надання послуг

  • Наукові установи та організації НАН України, які мають потребу в проведенні досліджень на науковому обладнанні Центру подають у письмовому вигляді на ім’я директора Інституту свої заявки на кількість годин, строки та види досліджень.
  • Платні послуги з використання наукового обладнання Центру для потреб інших замовників надаються згідно з чинним законодавством України.

За результатами досліджень за час існування лабораторії опубліковано понад 270 наукових праць (в тому числі у виданнях, що входять до наукометричних баз Scopus і Web of Science): 4 монографії, понад 115 статей у наукових фахових виданнях, 150 тези конференцій.

Монографії:

    • Шехунова С.Б. Соленосні формації: закономірності літогенезу та проблеми використання / С.Б. Шехунова. – Проєкт «Наукова книга», 2020. – 336 с. ISBN 978-966-00-1778-8
    • Trofymchuk О., Anpilova Ye., Yakovlev Ye., Kreta D., Shekhunova S. (2020) Assessment of Solotvyno agglomeration mines flooding impact on water resources with GIS. Monografie – Politechnika Lubelska. Water Supply and Wastewater Disposal: Designing, Construction, Operation and Monitoring. pp. 315-327 // Water Supply and Wastewater Disposal: Designing, Construction, Operation and Monitoring. Еdited by Henryk Sobczuk, Beata Kowalska, Wydawnictwo Politechnika Lybelska 2020, 349p. ISBN: 978-83-7947-314-4.
    • Насєдкін Є.І., Іванова Г.М., Стадніченко С.М., Нікітіна А.О., Насєдкін І.Ю. Склад атмосферної речовини міста Запоріжжя / Є.І. Насєдкін, Г.М. Іванова, С.М Стадніченко., А.О. Нікітіна, І.Ю. Насєдкін. – Логос, 2019. – 159 с. ISBN 978-617-7631-14-8
    • Chernenko V.Yu., Shekhunova S.B., Chуhуrуnets O.E., Stadnichenko S.M. Innovative Technology of Phosphorites Processing / Resources and Resource Saving Technologies in Mineral Mining and Processing (Multi-authored monograph). – Universitas Publishing, Petroșani, Romania, 2018. – P. 351-362. ISBN 978-973-741-592-9

Статті наукометричні (Scopus, WoS)

    • Шехунова С.Б., Негода Ю.О., Стадніченко С.М., Шестопалов В.М., Руденко Ю.Ф., Сюмар Н.П. Гідродинамічна модель Солотвинського родовища кам’яної солі. Геологічний журнал. 2023. 4 (385). 79-96. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.4.293147
    • Gurov Y.P., Permiakov V.V. Metal microspherules in breccias of the Onaping Formation, Sudbury impact structure, Ontario, Canada. Meteoritics & Planetary Science, 2023, 58, 8, 1067-1078. https://doi.org/10.1111/maps.13999
    • Шехунова С.Б., Сюмар Н.П., Лобасов О.П., Стадніченко С.М. Аналіз просторових закономірностей поширення зсувів у межах Закарпатської області засобами ГІС. Укр. геогр. журн. 2022. № 3. С. 11–20. https://doi.org/10.15407/ugz2022.03.011
    • Shekhunova, S.B., Kril, T.V. (2022). Geological and economic risk assessment for territories of hazardous geological and technogenic processes (exemplified by Solotvyno township). Scientific Bulletin of National Mining University, (2). 79 – 85. https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-2/079
    • Zadvernyuk H., Kadoshnikov V., Shekhunova S., Remez S. (2021) Particle size distribution and crystallinity as indicators of kaolinite genesis. Applied Clay Science. 213, 106236 https://doi.org/10.1016/j.clay.2021.106236
    • Stoeckl L., Banks V., Shekhunova S., Yakovlev Y. The hydrogeological situation after salt-mine collapses at Solotvyno, Ukraine // Journal of Hydrology: Regional Studies. – vol. 30, 100701. pp. 1-16. https://doi.org/10.1016/j.ejrh.2020.100701
    • Gurov Yevgeniy P., French Bevan M., Permiakov Vitaliy (2020) Carbon-rich vicrofossils preserved in the Proterozoic crater-filling breccias of Sudbury impact structure, Canada / Meteoritics & Planetary Science. http://doi.org/10.1111 /maps.13601-3398
    • Gurov E.P., Permiakov V.V., Koeberl C. (2019) Remnants of paleoflora in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater (Chukotka, Russia). Meteoritics & Planetary Science.. Vol. 54. Issue 10. 2532-2540. http://doi.org/10.1111/maps.13241
    • Nasedkin Ye.I., Olshtynska O.P., Permyakov V.V., Dovbysh S.M., Ivanova G.M., Mytrofanova O.A., Fedoseenkov S.G. 2023. Features of the formation, intake and distribution of the iron-containing component in the water suspension of the Dnieper river within Zaporozhzhia city. Geologičnij žurnal, 4 (385). 50-60. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.4.277352
    • Гуров Е.П., Пермяков В.В. Хромферид в расплавных импактитах кратера Эльгыгытгын (Чукотка, Россия). Минералогический журнал, 2019. 2( 41), 26-33. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.41.02.026
    • Наседкін Є., Іванова Г., Стадніченко C., Андреєв О., Морозенко В. Щодо антропогенної складової речовини атмосферного аерозолю м. Запоріжжя. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 2019, 1(84), 63-69. http://doi.org/10.17721/1728-2713.84.09
    • Gun'ko V.M., Krupska T.V., Andriyko L.S., Klymenko N.Yu., Siora I.V., Novikova O.A., Marynin A.I., Ukrainets A.I., Charmas B., Shekhunova S.B., Turov V.V. (2018) Bonding of doxorubicin to nanosilica and human serum albumin in various media // Journal of colloid and interface science, 513, 809-819. https://doi.org/10.1016/j.jcis.2017.12.001
    • Gurov E.P., Shekhunova S.B., Permyakov V.V. (2015) Accessory and opaque minerals in impact melt rocks of the Boltysh structure, Ukraine. Meteoritics & Planetary Science 50, Nо. 6, 1139–1155. https://doi.org/10.1111/maps.12457

Статті фахові:

    • Шехунова С.Б., Алексєєнкова М.В., Стадніченко С.М., Сюмар Н.П. Літологічна модель надсольового комплексу Солотвинської солянокупольної структури. Зб. наук. пр. ІГН НАН України, 2021, №. 14 (2). DOI:10.30836/igs.2522-9753.2021.245822
    • Рябоконь Т.С., Шевченко Т.В., Шехунова С.Б., Стадніченко С.М, Дерій М.М. Літостратиграфічні особливості розрізу мезокайнозою зони зчленування північно-східного схилу Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України. 2022. Т. 15, вип. 1. С. 8–43. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2022.268262
    • Shekhunova S.B., Stadnichenko S.M., Siumar N.P. Assessment issues of environmental risks and economic losses of Ukraine's subsoil as a result of russia's armed aggression against Ukraine. Collection of scientific works of the IGS NAS of Ukraine. 2022, Vol. 15, Issue 2. Pp. 3-16. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2022.268170
    • Шехунова С.Б., Стадніченко С.М. Аналіз методологій визначення критичних та стратегічних видів мінеральних ресурсів. Зб. наук. пр. ІГН НАН України, 2021, №. 14 (2). DOI:10.30836/igs.2522-9753.2021.245937.
    • Gurov E.P., Permiakov V.V., French B.M. (2021) Remains of paleoflora in the dreccias of the Onaping formation, Sudbury impact structure, Ontario, Canada. Geological Journal (Ukraine), №1, Р. 17-31. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.1.222790
    • Шехунова С.Б., Алексєєнкова М.В., Стадніченко С.М. Закономірності розвитку природно-техногенних небезпечних геологічних процесів на території смт Солотвино // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2019. – Т. 12. – с. 70-83. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2019.185745
    • Ольштинська О.П., Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Огієнко О.С., Пермяков В.В. Літологічна та мікропалеонтологічна характеристикадонних відкладів Stella Creek (західний шельф Антарктичного півострова). Укр. антарктичний журнал, 2019, 2 (19), 13-25. https://doi.org/10.33275/1727-7485.2(19).2019.148
    • Шехунова С.Б. Особливості мінерального складу фракції менше 1 мкм водонерозчинного залишку кам’яної солі соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини // Геол. журн. – 2010. – №1. – С. 125-130.
    • Шехунова С.Б., Алєксєєнкова М.В. Літологічні особливості та пов’язані з ними екологічні аспекти розробки родовищ кам’яної солі методом підземного вилуговування (на прикладі Верхньострутинського та Слов’янського родовищ) / Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2012. – Т. 5. – С. 241-249. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2012.150465
    • Шехунова С.Б. Особливості речовинного складу кам’яної солі верхньофранської соленосної формації в межах Глинські-Розбишівської структури Дніпровсько-Донецької западини / Шехунова С.Б. // Геол. журн. – 2007. – № 2. – С. 62 – 75.
    • Шехунова С.Б. Досвід використання підземних виробок соленосних формацій / С.Б. Шехунова // Геолог України. – 2007 – №1. – C.44–53.
    • Шехунова С.Б. Термобаричні умови утворення кварцу верхньофранської соленосної формації Дніпровсько-Донецької западини / Шехунова С.Б., Деревська К.І. // Геолог України. – 2007. – № 2. – С. 61 – 71.
    • Шехунова С.Б. Геологічний мікросвіт у камері скануючого електронного мікроскопу /Шехунова С.Б. // Геолог України. – 2007. – № 3. – С. 13–16.
    • Шехунова С.Б. Літологічні особливості порід теригенної червоноколірної (картамишської) формації (південно-східна частина Дніпровсько-Донецької западини) / С.Б. Шехунова, С.О. Мачуліна, О.А. Шевченко // Збірник наукових праць ІГН НАН України. – К., 2008, – C. 216 – 223.
    • Шехунова С.Б. Особливості піритів палеогідротермальної системи Стильського горсту /Шехунова С.Б., Мачуліна С.О. // Геолог України. – 2008. – № 3. – С. 80–91.
    • Шехунова С.Б. Основні літогенетичні типи кам’яної солі соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини / Шехунова С.Б. // Геолог України. – 2009. – № 1. – С. 88 – 102.
    • Шехунова С.Б. Процеси літогенезу соленосних формацій / Шехунова С.Б. // Геол. журн. – 2009. – №2. – С. 97 – 111.
    • Шехунова С.Б. Геодинамічні аспекти типізації літогенезу соленосних формацій / С. Б. Шехунова // Геол. журн.. - 2009. - № 4. - С. 99-106
    • Шехунова С.Б. Особливості катагенезу порід теригенної червоноколірної (картамиської) формації нижньої пермі (південно-східна частина Дніпровсько-Донецької западини) / С.Б. Шехунова, О.А. Шевченко // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – К., 2009. – T. 2. – С. 170 – 184.
    • Шехунова С.Б. Особливості постседиментаційних змін соленосних формацій / Шехунова С.Б. // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – К., 2010. – T. 3. – С. 116 – 137.
    • Шехунова С.Б. Постседиментаційний літогенез соленосних формацій / С.Б. Шехунова // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – К., 2010. – T. 3. – С. 170 – 184.
    • Шехунова С.Б. Особливості асоціації глинистих мінералів соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини / С. Шехунова, Я. Яремчук, О. Шевченко, В. Кочубей // Мінерал. зб. – 2010. – № 60, вип. 1. – С. 92 – 122.
    • Smirnova O.V., Grebenyuk A.G., Lobanov V.V., Khalyavka T.A., Shcherban N.D., Shapovalova M.V., Permyakov V.V. IR spectral manifestation of tin impurity sites in titanium dioxide. Chemistry, Physics and Technology of Surface. 2021, Vol. 12, № 3, Р. 184-189.
    • Алексєєнкова М.В. Літолого-гідрогеохімічні особливості зони гіпергенезу нижньопермської соленосної субформації (на прикладі Слов’янської брахіантикліналі). Зб. наук. пр. ІГН НАН України, 2014, T. 7, 103-114. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2014.146851
    • Алексєєнкова М.В. Слов’янське родовище кам’яної солі та природних розсолів: Геологолітологічні особливості та проблеми освоєння // Scientific Journal «ScienceRise», Геол. науки. – №5/1(5). – 2014. P. – 36-42. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.31507
    • Шнюков Е.Ф., Иванченко В.В., Пермяков В.В. Акцессорная минерализация сопочной брекчии грязевых вулканов Черного моря // Геол. и полезн. ископаемые Мирового океана. - № 1. – 2014. – С.45-68.
    • Стадніченко С.М., Сюмар Н.П. Гідрогеохімічні особливості підземних вод верхньокам’яновугільно-нижньопермського водоносного комплексу в межах південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини // Scientific Journal «ScienceRise», Геол. науки. – №5/1(5). – 2014. P. – 42-48. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2014.30737
    • Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Сюмар Н.П. Ізотопний склад стронцію ангідриту нижньопермської соленосної субформації Дніпровсько-Донецької западини: Перші результати // Пошукова та екологічна геохімія. Пошукова геохімія. – № 1 (16). – 2015. – С. 44-50. https://igmof.org.ua/uk/content/2015-%E2%84%96-116
    • Шнюков Е.Ф., Юшин А.А., Парышев А.А., Гусаков И.Н., Пермяков В.В. Своеобразие семигорского грязевого вулкана (северо-западный Кавказ) // Геол. и полезн. ископаемые Мирового океана. – № 3. – 2015. – С. 38-55.
    • Шехунова С.Б., Алексєєнкова М.В., Сюмар Н.П., Стадніченко С.М. Інтегральна геологічна модель Солотвинської структури, як інструмент оцінки геоекологічного стану Солотвинського родовища кам’яної солі // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2015. – Т. 8. – С. 233-250. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2015.146791
    • Сюмар Н.П. Геолого-літологічні особливості верхньофранської соленосної формації девону Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2012. – T. 5. – С. 119-125. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2012.148835
    • Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Гудзенко В.В., Черненко В.Ю., Чигиринец О.Е., Астрелін І.М., Пермяков В.В. Фосфорити як агрохімічна сировина: Мінералогічні та радіохімічні особливості фосфоритів вітчизняних родовищ // Збірка наукових праць ІГН НАН України. 2020. Т. 13. С. 87-91. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2020.220142
    • Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Палій В.М., Гудзенко В.В., Пермяков В.В. Літогенез «калюських верств» едіакарію (венду) поділля за результатами літолого-геохімічних досліджень // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2018. – Т. 11. С. 129–146. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2018.153094
    • Пермяков В.В. Рентгеноспектральный микроанализ породообразующих минералов на системе INCA Energy+, интегрированной со сканирующим электронным микроскопом JSM-5490LV). Геологический журнал. №4. 2020. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.4.208456
    • Палій В.М., Шехунова С.Б. Актуальні проблеми седиментологічних досліджень (за Матеріалами 20-го Міжнародного седиментологічного конгресу) // Зб. наук. праць ІГН НАН України. – 2019. – Т. 12. – С. 9-23. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2019.185103
    • Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Палій В.М., Пермяков В.В. Наноструктури вендських та альб-сеноманських фосфоритів Придністров’я // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2016. – Том 9. – С. 190-201. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2016.144875
    • Гудзенко В.В., Шехунова С.Б., Стадніченко С.М., Радіогеохімічні особливості фосфоритів України // Пошукова та екологічна геохімія. Пошукова геохімія. – № 1 (16). – 2015. – С. 30-34. https://igmof.org.ua/uk/content/2015-%E2%84%96-116
    • Шехунова С., Стадніченко С. , Сюмар Н., Алексєєнкова М. Особливості ізотопного складу сірки порід Нижньопермської соленосної формації Дніпровсько-Донецької западини // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 183-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_101
    • Шехунова С.Б. Геолого-геофізичні проблеми глибинної ізоляції радіоактивних відходів // Вісн. НАН України, 2017. – № 7. – С. 24-36. https://doi.org/10.15407/visn2017.07.024
    • Яковлєв Є.О., Шехунова С.Б., Алексєєнкова М.В., Сюмар Н.П. Оцінка напружено-деформованого стану порід Солотвинської солянокупольної структури в Закарпатті (за результатами методу природних імпульсів електро-магнітного поля Землі) // Зб. наук. пр. ІГН НАН України – 2016. – том.. 9. – с. 83-97. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2016.144246
    • Насєдкін Є.І., Стадниченко С.М., Пермяков В.В., Іванова Г.М. Особливості речовинної складової атмосферного аерозолю м. Запоріжжя // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2016. – Том 9. – С. 75-82. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2016.144245
    • Гуров Е.П., Пермяков В.В. Циркон и бадделеит в ударно-расплавленных породах Болтышской импактной структуры // Минералогический журнал. – Т. 38. – №1. – 2016. – С.12-20. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.38.01.012
    • Гуров Е.П., Пермяков В.В. Самородные металлы в ударно-расплавленных породах Болтышской импактной структуры // Минералогический журнал. – 2015. – Т. 37. – №4. – С. 58-67. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.37.04.058
    • Шнюков Е.Ф., Деяк М.А., Иванченко В.В., Маслаков Н.А., Пермяков В.В. Наложенная минерализация грязевых вулканов Керченского полуострова // Геол. и полезн. ископаемые Мирового океана. – № 4. – 2015. – С. 5-18. http://gpimo.nas.gov.ua/?q=node/270
    • Шнюков Е.Ф., Скворцов В.В., Пермяков В.В. К минералогии темных песков северо-западного побережья Азовского моря // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2019, № 2. С. 67-80. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.02.067
    • Шнюков Є.Ф., Алиев Ад.А., Иванченко В.В., Пермяков В.В. Флюидогенная минерализация грязевого вулканизма острова Зенбил (Дуванный) в Каспийском море // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2019, № 3. С. 25–41. https://doi.org/10.15407/gpimo2019.03.025
    • Шнюков Е.Ф., Алиев А.А., Исмаилзаде А.Д., Маслаков Н.А., Агаев А.М., Пермяков В.В. Iron Sulfides as an Indicator of Mineral Forming Conditions in the Mud Volcanoes of Azerbaijan // Геол. и полезн. ископаемые Мирового океана. – № 2 (52). – 2018. – С. 49-64. https://doi.org/10.15407/gpimo2018.02.049
    • Стрельцова І.О., Круглик В.М. Аналіз літологічного складу та умов осадконакопичення у зв’язку з нафтогазоносністю пермських відкладів на прикладі Південно-Хрестищенської площі Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. Т. 13. DOI: 10.30836/igs.2522-9753.2020.213813
    • Стрижак Л.І. Алексеєнкова М.В., Стрижак В.П., Селівачова У.М. Літогенез теригенних порід та його вплив на фільтраційно-ємнісні властивості нижньокам’яновугільних колекторів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. 2020. Т. 13.
    • Skvortsov V.V., Permyakov V.V. (2018) Simple metallic matters in ilmenitezircon mineral deposits of Northost Coast of Sea of Azov // Geology and Mineral Resources of World Ocean. 4. 57-62. https://doi.org/10.15407/gpimo2018.04.057
    • Алиев Ад.А., Маслаков Н.А., Парышев А.А., Пермяков В.В. Золото в грязевых вулканах Азербайджана // Геологія та корисні копалини Світового океану. – 2017. - № 3 (49). С. 24-29. http://gpimo.nas.gov.ua/ru/node/623
    • Селівачова У.М., Стадніченко С.М. Особливості геологічного середовища та гранулометричного складу відкладів рукотворних Гнилецьких печер (урочище Церковщина) // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2012. – Вип. 5. – С. 236-240. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2012.150461
    • Стадніченко С.М. Сучасні методи визначення гранулометричного складу осадових порід та особливості їх застосування // Зб. наук. пр. ІГН НАН України, – 2009. – Т. 2. – С. 152-161. http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/13531
    • Стадніченко С.М., Подоба В.О. Методика використання седиментографа Mastersizer 2000 для гранулометричного аналізу й питання інтерпретації отриманих результатів // Зб. наук. пр. ІГН НАН України, 2008, Том 1, 269-277. DOI: 10.30836/igs.2522-9753.2008.153072
    • Стадніченко С.М. Особливості катагенезу в осадових басейнах, що містять галогенні формації // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2010. – Вип. 3. – С. 112-121. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2010.147264
    • Алексеенкова М.В. Геолого-літологічної особливості нижньопермської соленосної формації зони зчленування Дніпровсько-Донецької западини та північно-західного Донбасу // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2018. – Т. 11. – С. 155-161. - https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2018.152576
    • Stadnichenko S.M., Syumar N.P. Correlation between groundwater composition and lithology of the Lower Permian sediments within Orchykivska Depression of the Dnipro-Donets Depression / Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2016. – Том. 9. – С. 159-166. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2016.144745
    • Стадніченко С.М. Галокатагенез порід галогенної і теригенної формацій нижньої пермі центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2012. – Вип. 5. – С. 155-169. https://doi.org/10.30836/igs.2522-9753.2012.150045
    • Стадніченко С.М. Літологічні особливості порід галогенної та теригенної формацій нижньої пермі південно-східної частини Дніпровсько-Донецької западини // Зб. наук. пр. ІГН НАН України. – 2011. – Вип. 4. – С. 150-158. DOI:10.30836/igs.2522-9753.2011.153039

Автореферати

    • Шехунова С.Б. Особливості літогенезу соленосних формацій та проблеми їх використання : автореф. дис. ... д-ра геол. наук : 04.00.21 / С.Б. Шехунова; НАН України, Ін-т геол. наук. - К., 2011. - 43 c.
    • Сюмар Н.П. Літологічні особливості верхньодевонської (франської) та нижньопермської соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини: автореф. дис. … канд. геол. наук: 04.00.21 / Сюмар Наталія Петрівна; Київ: Інститут геологічних наук НАН України. – К., 2017. – 26 с.
    • Стадніченко С.М. Галокатагенез порід нижньопермських формацій центральної та південно-східної частин Дніпровсько-Донецької западини [Текст]: автореф. дис. …канд. геол. наук: 04.00.21 / Стадніченко Світлана Миколаївна; Київ: Інститут геологічних наук НАН України. – К., 2013. – 23 с.
    • Стрижак Л.І. Літогенез та природа колекторів глибокозалягаючих теригенних відкладів нижнього карбону центральної частини Дніпровсько-Донецької западини [Текст]: автореф. дис. …канд. геол. наук: 04.00.21 / Стрижак Людмили Іванівни; Київ: Інститут геологічних наук НАН України. – К., 2021. – 25 с.

Матеріали конференцій наукометричні (Scopus, WoS)

  • Shekhunova S.B., Stadnichenko S.M., Siumar N.P. On assessing environmental risks to and economic losses for Ukraine's subsoil due to the russian military aggression against Ukraine, Publisher: European Association of Geoscientists & Engineers, Materials of the 16th International Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment, Nov 2022, Volume 2022, p.1 - 5. DOI: https://doi.org/10.3997/2214-4609.2022580249
  • Shekhunova S.B., Stadnichenko S.M., Aleksieienkova M.V., Kril T.V., Siumar N.P. (2021) Risk mapping of the slope mass movement processes for public awareness and community risk preparedness (on the example of Solotvyno). Materials of the Third EAGE Workshop on assessment of landslide hazards and impact on communities, 20-23 September, 2021, Odessa, Ukraine. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K1028
  • Shekhunova S.B., Pakshin M.Yu., Stadnichenko S.M., Liaska I.I., Aleksieienkova M.V. The satellite radar monitoring of post-mining area (Solotvyno, Ukraine). Materials of the XV International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”, 17–19 November 2021, Kyiv, Ukraine. Mon-21-075. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2075
  • Shekhunova S., Kril T. Risk analysis for prevention emergencies in post‐mining areas. Materials of the XV International Scientific Conference “Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of the Environment”, 17–19 November 2021, Kyiv, Ukraine. Mon-21-068. https://doi.org/10.3997/2214-4609.20215K2068
  • Shekhunova S.B., Aleksieienkova M.V. Kril T.V., Stadnichenko S.M., Siumar N.P. Natural and man-induced landslides formation factors within the Tysa-Apshytsia interfluve (Transcarpathia, Ukraine) / Second EAGE Workshop on assessment of landslide hazards and impact on communities, 8-9 September 2020, Kyiv, Ukraine. – L-2020-01-18. https://doi.org/10.3997/2214-4609.202055018
  • Shekhunova S.B., Siumar S.P., Lobasov O.P., Yakovlev E.O., Meijer S., Stadnichenko S.M. GIS tools application for landslides formation factors analysis (Transcarpathian region) / First EAGE Workshop on assessment of landslide and debris flows hazards in the Carpathians, 17-20 June 2019, Lviv, Ukraine. – L-05. EAGE Publications https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902160
  • Shekhunova S.B., Aleksieienkova M.V., Meijer S., Stadnichenko S.M., Yakovlev E.O. Monitoring of hazardous geological processes as a tool for risks minimization on post-mining areas in Solotvyno (Transcarpathia) / Abstracts of the XIII International Scientific Conference with the support of the European Association of Geoscientists and Engineers (EAGE) "Monitoring of geological processes and ecological condition of the environment", 12-15 November 2019, Kyiv, Ukraine. p. 1–5. EAGE Publications https://doi.org/10.3997/2214-4609.201903197
  • Kaliukh, I., Trofymchuk, O., Farenyuk, G., Ivanik, O., Shekhunova, S. Practical measures for landslide risk mitigation in the Ukrainian Carpathians. First EAGE Workshop on assessment of landslide and debris flows hazards in the Carpathians, 17-20 June 2019, Lviv, Ukraine. – 2019. – L-10. https://doi.org/10.3997/2214-4609.201902165 (Scopus)
  • Kril T., Shekhunova S. Terrain Elevation changes by radar satellite images interpretation as a component of geo-environmental monitoring / Abstracts of the XIII International Scientific Conference with the support of the European Association of Geoscientists and Engineers (EAGE) "Monitoring of geological processes and ecological condition of the environment", 12-15 November 2019, Kyiv, Ukraine https://doi.org/10.3997/2214-4609.201903176 (Scopus)

Співпраця (інформація про співпрацю з іншими науковими установами, організаціями влади, бізнесом)

В рамках програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства (ЄІС) Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 (HUSKROUA/1702) співробітники лабораторії брали участь у виконанні міжнародного грантового проекту HUSKROUA/1702/6.1/0072 «Екологічна оцінка можливостей відновлення природних ресурсів у Солотвино з метою запобігання подальшому забрудненню басейну Верхньої Тиси через підготовку комплексної системи моніторингу РЕВІТАЛ 1» (2019-2023 рр.; науковий керівник від ІГН НАН України – акад. НАН України С.Б. Шехунова). В результаті виконання проєкту: оновлено концептуальну геологічну модель Солотвинської солянокупольної структури; побудовано карто-схеми ризиків проявів небезпечних геологічних процесів, деформацій земної поверхні, оцінено вертикальні зміщення об’єктів, визначено зони інтенсивних осідань; розроблено гідрогеологічну модель з урахуванням тектонічних розломних зон; розроблено план комплексної системи моніторингу для управляння використання природних ресурсів сел. Солотвина. Рекомендований план комплексної системи моніторингу включає: гідрологічний та гідрогеологічний моніторинг; польові обстеження розвитку небезпечних геологічних процесів; моніторинг деформацій земної поверхні за допомогою DInSAR; геодезичну зйомку; геофізичну зйомку; моделювання (актуалізація гідродинамічної моделі); оцінка ризиків, обґрунтування природоохоронних заходів. Впровадження системи моніторингу з інтегрованою постійно діючою гідродинамічною моделлю має стати інструментом управління використанням природних ресурсів смт. Солотвино – рапи та покладів кам’яної солі – як основного фактору сталого економічного та соціального розвитку селища.

У 2020 р. завершено роботу за міжнародним грантовим проектом ImProDiReT – 783232 «Вдосконалення стратегії зниження ризиків стихійних лих в Закарпатській області, Україна / «Improving Disaster Risk Reduction in Transcarpathian Region, Ukraine» (2018-2020 рр.; науковий керівник – чл.-кор. НАН України С.Б. Шехунова) програми цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейської комісії.

Проект спрямований на виконання рекомендацій місії ЄС з подолання надзвичайної ситуації в смт. Солотвино і має регіональний та локальний рівні впровадження. В регіональному масштабі Проект ImProDiReT має на меті підвищення обізнаності населення щодо проявів стихійних лих. Оскільки для Закарпаття значною загрозою є лиха природного характеру, зокрема, зсуви, селі, повені, значна роль належить дослідженню геологічних процесів і явищ. Відтак до консорціуму виконавців проекту увійшов Інститут геологічних наук НАН України. Інші установи-партнери: Technische Universiteit Delft (TUD), Netherlands; The Main School оf Fire Service (MSFS), Warszawa, Poland; Агенція Регіонального Розвитку Закарпатської Області (ARDZ), Ужгород, Україна; Resilience Advisors Ltd. (RAN), United Kingdom. Метою частини робіт за проектом, що виконувались співробітниками лабораторії, є аналіз проявів небезпечних геологічних процесів на території Закарпатської області (зсуви, селі, підтоплення, бокова ерозія, карст тощо), створення та доповнення баз даних, їх візуалізація, а також участь у розробці заходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків проявів небезпечних геологічних процесів.

В результаті виконання робіт за проектом: Вперше інтегровано створені бази даних проявів небезпечних геологічних процесів у Закарпатській області в ГІС системи (ArcGIS, ESRI Inc.) та візуалізовано (масштаб побудов 1 : 200 000).

Вперше проаналізовано просторові закономірності поширення зсувів у межах Закарпатської області засобами ГІС. Оцінено фактори зсувоутворення та побудовано прогнозну карту зсувонебезпеки (масштаб 1 : 200 000).

Укладено карту Функціонального районування території селища та з використанням даних Держгеокадастру Цільового призначення земель, яку впроваджено в роботі селищної ради смт. Солотвино. Крім того, взято участь у низці заходів з представленням та обговоренням отриманих результатів за проектом, зокрема: взято участь в міжнародній конференції “Дорожня карта вирішення надзвичайної ситуації у смт Солотвино та створення рішень для стійкого майбутнього” з представленням та обговоренням результатів за проектом, що проходила 29 січня 2020 р. у с. Нижнє Солотвино (Ужгородський р-н, Закарпатська обл.); взято участь в обговоренні та підготовці резолюції щодо можливих шляхів вирішення надзвичайної ситуації у смт Солотвино за результатами конференції.

Взято участь у заключній конференції міжнародного рівня з представленням та обговоренням результатів за проектом ImProDiReT, що проходила 30 січня 2020 р. в с. Шаяни (Хустський р-н, Закарпатської обл.); 27 листопада 2020 р. взято участь в засіданні круглого столу у форматі відео-конференції для обговорення прогресу у реалізації проекту ImProDiReT (організованого з ініціативи Генерального Директорату Європейської Комісії з питані, цивільного захисту та гуманітарної допомоги (DG-ЕСНО) з представленням результатів за проектом. Підготовлено публікації до друку за отриманими результатами. Підготовлено матеріали щодо результатів аналізу проявів небезпечних техногенно-геологічних та інженерно-геологічних процесів території смт Солотвино для інтернет-видання iSolotvyno (№ 5 (англ.), 6 (укр.), розміщеного на сайті проекту.

З вересня 2022 року співробітники беруть у участь виконанні міжнародного грантового проєкту GSEU «Геологічний сервіс для Європи / A Geological Service for Europe» HORIZON-CL5–2021–D3–02–14: Support to the activities of the European Geological Services / Підтримка діяльності Європейської геологічної служби (науковий керівник від ІГН НАН України – акад. НАН України С.Б. Шехунова), 2022–2027 рр. Метою проекту є створення Геологічної служби для Європи, яка передбачається точкою входу в постійну мережу співпраці європейських геологорозвідувальних організацій. Виконувалися роботи в рамках Робочої групи WP2 – Критична сировина з узгодження видів критичної сировини ЄС з критичною та стратегічною сировиною України. Зібрано та передано партнерам узагальнену інформацію щодо управління запасами та ресурсами критичної сировини в Україні. Виконувалися роботи зі збору та систематизації інформації щодо родовищ техногенної (вторинної) сировини в Україні для внесення цих об’єктів та їх характеристики до баз даних вторинної критичної сировини ЄС.

В рамках міжнародного співробітництва (Kakenhi project САТРЕПС) між Інститутом геологічних наук та Інститутом комплексної радіаційної та ядерної науки, університет Кіото (Institute for Integrated Radiation and Nuclear Science, Kyoto University) відпрацьована методика дослідження нерозчинного залишку на фільтрах від фільтрації проб підземних вод, відібраних з моніторингових свердловин Чорнобильської зони відчудження (свердловини 1/1, К-6, 5-99, 4-99) 25-26 жовтня 2021 р. (з використанням скануючого електронного мікроскопа SEM з енерго- та хвиледисперсійними мрентгенівськими мікроаналізаторами EDS-WDS).