UkrainianRussianEnglish

Завідувач відділу д.геол.н., М.С. Ковальчук

Вчений секретар відділу к.геол.н. Л. А. Фігура

У відділі літології працює 11 співробітників, в тому числі 2 доктори наук та 3 кандидати геолого-мінералогічних та геологічних наук.

Наукові роботи у відділі ведуться у двох напрямках: дослідження в напрямку освоєння біологічних і мінеральних ресурсів Світового океану та дослідження рудоносності осадочних формацій України.

Геворк’яном В. X., Чугунним Ю. Г.  та іншими співробітниками відділу встановлено, що накладені процеси, баланс речовини та розвиток біосу є явищами одного загального процесу в системі океан - атмосфера - земна кора, а потоки глибинної речовини відіграють провідну роль у формуванні біопродуктивних зон в глибоководній частині Світового океану. Це дало можливість, з метою освоєння біологічних і мінеральних ресурсів Світового океану, теоретично обгрунтувати пошукові і промислові роботи на рибні і нерибні об'єкти у відкритій частині океану за межами 200-мильної економічної зони.

На теперішній час Геворк’яном В. X., Чугунним Ю. Г., та іншими розроблено концепцію впливу потоків глибинної речовини на формування скупчень рудоутворюючих компонентів на підводних горах та підняттях Світового океану, зокрема у позарифтових зонах. Крім того, розроблено основні принципи районування залізо-марганцевих утворень у Північній Атлантиці.

З нових позицій, на основі нових даних, які отримані морськими геологічними експедиціями, відроджуються деякі наукові концепції В. І. Вернадського, зокрема біохемогенна теорія утворення рудних скупчень за рахунок діяльності біосу. Проаналізовано баланс діоксиду вуглецю (СО2) в атмосфері і гідросфері, що підтверджує ідею В. І. Вернадського про відносно стабільні кліматичні умови на Землі, що змінюються відносно в незначних межах за рахунок «газового дыхания планети» і не пов’язано з антропогенною діяльністю. Продовжується вивчення форм родовищ розсипів в осадових товщах України.

Геворк’яном В. X., Сокуром О. М. та іншими досліджуються умови формування і розповсюдження газогідратних покладів в осадовій товщі Чорного моря. Доводиться, що вуглеводнева дегазація земної кори тісно пов’язана з формуванням скупчень вуглеводнів у вигляді газогідратних відкладів. Уперше в Чорному морі за допомогою підводних апаратів було проведено вивчення чорноморських «курильщиків»-джерел глибинного метану, продукту розкладання газогідратних покладів.  Отримано  дані про наявність газогідратів у мілководній частині шельфу Чорного моря. За результатами робіт НДС «Исследователь» ГГП «Одесморгео» обрано полігон для детальних експериментальних досліджень і місце закладання пошуково-розвідувальної свердловини на вуглеводні.

Ковальчуком М. С, Компанець Г. С. та іншими встановлено просторовий, часовий, формаційний, літофаціальний і фаціальний розподіл золота та міді в осадових формаційних одиницях; виявлено форми їх знаходження; досліджено особливості мобілізації, розсіяння, концентрації цих елементів та їх супутників в зоні гіпергенезу, в процесах седиментогенезу континентальних, перехідних та морських формацій. Визначено роль літогенетичних процесів у локалізації золота та міді в різноманітних генетичних типах осадочних комплексів. Це дало можливість уточнити фаціальну природу золото- та міденосних утворень, палеотектонічні, палеокліматичні та інші особливості режиму формування рудоносних формаційних одиниць, розробити геолого-генетичні моделі концентрації золота, міді та срібла для різновікових і різногенетичних осадових комплексів України, які адекватно відображають багатоступеневий процес концентрації цих металів в процесі формування і функціонування формаційної одиниці, дати прогнозну оцінку рудоносному потенціалу осадового чохла України на вказані метали, запропонувати першочергові площі для постановки детальних пошукових робіт.

Ковальчуком М. С. розроблено морфогенетичну та гранулометричну класифікації золота з осадових товщ України, встановлено деякі нові та незвичайні за морфологією та хімічним складом виділення золота, а також виявлено особливий вид алювіальних розсипів золота, сформований в умовах порушення процесу розділення кластичного матеріалу за гідравлічною крупністю, та фак­тори, що обумовили цей процес і мобілізацію золота, досліджена біомінералізація золота в формаційних одиницях України.

На теперишній час Ковальчуком М. С, Компанець Г. С. та іншими досліджується хід еволюції літогенезу осадових утворень Дністровського перикратонного прогину на протязі венду та раннього палеозою. Результати досліджень дозволять дати загальну картину будови та розвитку окремих тектонічних структур і Дністровського перикратонного прогину загалом, прослідкувати стадійність літогенезу в Дністровському перикратонному прогині в контексті геологічного розвитку структури, виявити зв'язок корисних копалин з певними фаціями, літофаціями та постдіагенетичними перетвореннями осадових і осадово-вулканогенних утворень, розробити пошукові критерії та намітити перспективні формаційно-стратиграфічні рівні і площі для постановки пошукових робіт, вдосконалити теорію літогенезу в пасивних окраїнах платформ.

Ковальчук М.С., Компанець Г.С., Фігура Л.А.,  Сокур Т.М., Шестаков О.Ю., Крошко Ю.В., Мороз Л.І., Усмінська О.В. напрацьовують матеріал для створення Літологічного кодексу України.

У відділі розвиваються такі наукові напрямки, як прикладна мінералогія золота, геологія розсипів золота, осадово-літогенетична мінералогія та геохімія золота і міді.