UkrainianEnglish

Відділення

Державні закупівлі

Контакти

Якісна мінеральна-сировинна база, а також ефективна й раціональна державна політика у сфері її використання мають вирішальне значення для відродження економіки нашої держави та її інтеграції в загальносвітову ринкову систему. Фундаментальні та прикладні дослідження в галузі геології, металогенії, геохімії, геодинаміки, а також із вивчення мінерально-сировинної бази України та прогнозування родовищ корисних копалин уже впродовж багатьох років успішно здійснює відділ геології корисних копалин Інституту геологічних наук (ІГН) НАН України. Визначенню основних закономірностей розміщення родовищ корисних копалин, розташованих у межах головних рудоносних структур України, була присвячена науково-дослідна робота «Основні рудоносні структури території України», виконана геологами Академії. Ця робота має комплексний характер, базується на узагальненні величезного фактичного матеріалу за різноманітними напрямами геологічних знань.

 

Геолого-структурне розташування України на Європейському континенті


Володіючи потужною мінерально-сировинною базою, Україна належить до найбільших мінерально-ресурсних держав світу. Займаючи площу в 603,7 тис. км2 (0,4% світового суходолу), вона здатна забезпечити близько 5% світових потреб у мінеральній сировині, в тому числі 20% марганцевих і 6% залізних руд, 20% титану, 5% урану й цирконію, 20% глин і каолінів.

Визначений потужний мінерально-ресурсний потенціал України не є випадковим. Дослідженнями науковців-геологів доведено, що вона є унікальним геологічним регіоном світу, формування якого відбувалося впродовж 3,7 млрд. років і характеризується складністю геологічної будови. Територія нашої держави – своєрідний геологічний центр Європи, в якому сходяться майже всі основні геологічні структури Європейського континенту, а саме: Західно- і Східноєвропейська та Центральноєвроазійська платформи; Альпійсько-Карпатська і Кримсько-Кавказька складчасті системи, великі осадові прогини (Дніпровсько-Донецький) і басейни (Азово-Чорноморський). Особливе положення в геологічній будові України посідає Український щит – найдавніша геологічна структура, що є складовою частиною Східноєвропейської платформи.

Все вищезазначене забезпечило формування чималої кількості великих родовищ. Саме тому цьому регіонові притаманні значна різноманітність і багатство корисних копалин.

У ході досліджень учені визначали і враховували сучасні світові тенденції розвитку металогенії та головних рудоносних структур України. Походження корисних копалин автори виконаної наукової роботи пов’язують із процесом глобальної еволюції земної кори, що відбувалася в синергетичному режимі й контролювалася ступенем диференціації первинної речовини.

Вперше у світовій практиці геологи Академії виокремили нові типи рудоносних структур України – міжблокові шовні зони субмеридіонального простягання (Немирівсько-Кочерівську, Ядлово-Голованівсько-Трактемирівську, Інгулецько-Криворізько-Крупецьку, Горіхово-Павлоградську)та наскрізні субширотні мегазони активізації (Північноукраїнську, Центральноукраїнську та Південноукраїнську). З цими рудоносними структурами пов’язано 80% родовищ і основних рудопроявів, у тому числі всі унікальні та багаті родовища заліза, титану, урану, рідкісних і благородних металів, флюориту, а також нафти й газу. Особливе значення мають так звані «вузли перетину» вказаних структур, що формують найбільші продуктивні райони й родовища металевих і неметалевих корисних копалин. У межах активних тектонічних «вузлів перетину» міжблокових зсувних зон і наскрізних мегазон активізації вперше для України науковці виокремили 21 рудний район. За результатами геолого-економічної оцінки найперспективніших рудних об’єктів було здійснено їх ранжування за геолого-промисловим значенням і вперше створено «Карту основних рудоносних структур території України».

I-III – мегазони активізації та їх межі: І – Північноукраїнська, ІІ – Центральноукраїнська, ІІІ – Південноукраїнська; цифрами у кружечках позначено шовні міжблокові зони: 1 – Немирівсько-Кочерівська, 2 – Ядлово-Голованівсько-Трактемирівська, 3 – Інгулецько-Криворізько-Крупецька, 4 – Горіхово-Павлоградська; 1-21 – рудні, рудоносні райони, їх спеціалізація: 1 – Берегово-Біганський Au, Ag, Pb, Zn, al, ba, (Cd, Cu, Hg, Ge), 2 – Рахівський Au, Ag, (Pb, Zn, Cu, Ni, Co, Mn, U), 3 – Волинський Cu, (Pb, Zn, Ag, dim),  4 – Побузький Fe, Ni, Co, Cr, Au, (Cu, Pt, gf, Mo, U), 5 – Пержанський Be, Ta, Nb, TR, Zr, fl, Sn, di, (W, Pb, Zn, Ag, Au, Ti, ap, U, Th), 6 – Коростенський Ti, ap, V, Sn, Zr, mor, to, be, 7 – Шполяно-Ташликський, 8 – Кіровоградський U, Au, (TR, Th, fl, ap, W), 9 – Криворізький Fe, Ge, U, Sc, V, TR, gf, t, (Cu, Zr, Li, Mo, Au, W), 10 – Кременчуцький Fe, Ge, U, (Au), 11 – Білозерський Fe, (Au, Cu, Ni), 12 – Нікопольський Mn, 13 – Чортомлицький Au, Fe, (Cu, Ni, Co, Mo, U), 14 – Верхівцівський Au, Fe, (Cu, Ni, Co, Mo, U, t), 15 – Солонянський Au, Mo, Ni, Cu, Co, t-mg, 16 – Керченський Fe, (V), 17 – Східноприазовський TR, Zr, Nb, 18 – Федорівський Li, Ta, Nb, (Rb, Cs, Sn), 19 – Петрово-Гнутівський TR, fl, 20 – Микитівський Hg, Sb, (As, Li), 21 – Нагольний Au, Ag, Pb, Zn, (Li)

Карта основних рудоносних структур України

 

Крім того, так само вперше виокремлено Пержанський рудний район як великий геологічний об’єкт, що, за сучасними уявленнями, відповідає найбільшим рудним районам світу. Пержанське родовище берилію, яке належить до згаданого рудного району, є значним за масштабами зруденіння та якістю сировини – у світі йому досі немає рівних. Носієм берилію є рідкісний мінерал – гентгельвін, знахідок якого на планеті обмаль.

Пержанський рудний район – пріоритетний інноваційно привабливий рудний об’єкт для прешочергового промислового освоєння

 

Переоцінка розвіданих родовищ на основі нових підходів і сучасних технологій дала змогу вдвічі-втричі збільшити їхні рентабельність і промислове розроблення. Це здійснюється передусім на основі цифрового моделювання з побудовою структурно-геологічних, геолого-економічних, геолого-екологічних моделей і уможливлює вирішення проблем комплексності освоєння руд, раціональних гірничо-видобувних підходів забезпечення екологічної безпеки розроблення родовищ. Комплексний підхід забезпечує виокремлення й обґрунтування інноваційно привабливих рудних об’єктів. Такий статус отримали вже Пержанське, Полохівське, Шевченківське, Мазурівське, Азовське, Федорівське, Мотронівсько-Аннівське, Тарасівське, Злобицьке та інші родовища.

З огляду на позитивні результати робіт, науковці відділу гелогії ІГН НАН України вважають доцільним продовження своїх напрацювань у 2017–2021 рр. у роботі «Визначення перспектив розвитку та використання мінерально-сировинної бази України з виділенням першочергових рудних об’єктів», актуальність якої полягає у створенні сучасної науково-методичної бази і втілення її у практику для прогнозування й пошуку якісних та багатих родовищ корисних копалин.

Для ефективного розвитку мінерально-ресурсної бази України в подальшому планується розвивати такі найважливіші стратегічні напрями, як:

– створення рідкіснометалево-рідкісноземельної галузі;

– відновлення титанового та збереження уранового виробництв;

– виведення з кризового стану й відновлення золоторудного виробництва;

– забезпечення раціонального видобутку і використання бурштину;

– техніко-економічна й екологічна переоцінка техногенних відходів, що є стратегічними для України.

Результати геологічних досліджень, здійснених геологами впродовж 2012–2016 рр., викладено в публікаціях у фахових міжнародних і вітчизняних наукових журналах, у монографіях, доведено на міжнародних конференціях, симпозіумах, геологічних нарадах, а також впроваджено вітчизняними підприємствами й відомствами України, використано в програмах і проектах Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Ради національної безпеки і оборони України.

Науковий та практичний внесок співробітників ІГН НАН України відзначено державною нагородою: 2014 року провідному науковому співробітникові цієї академічної установи кандидатові геологічних наук Н.М. Чернієнко (у складі колективу авторів Інституту геохімії, мінералогії і рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, Українського науково-дослідного і проектно-конструкторського інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України, Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України та Казенного підприємства «Південукргеологія» за цикл робіт «Геохімічні, петрологічні і геофізичні критерії прогнозування родовищ корисних копалин Українського щита») було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки.

Диплом і медаль дослідниці-лауреатки

 

Все вищенаведене є яскравим свідченням високого професійного рівня наукового колективу та правильності стратегічного напряму, в межах якого пріоритет із вивчення рудоносних структур належить Інститутові геологічних наук НАН України.