UkrainianRussianEnglish

Учені Інституту геологічних наук НАН України спільно з представниками вітчизняних наукових кіл і громадськості підготували проект Концепції реформування геологічної галузі України, поданий на розгляд Міністерству екології та природних ресурсів України.

В 2015 році після численних звернень Національної академії наук України до Уряду України щодо невідкладної необхідності реформування геологічної галузі, які вкотре залишилися без жодної уваги з боку державної влади, при Інституті геологічних наук НАН України було створено ініціативну робочу групу – з метою пошуку шляхів виходу вказаної галузі з катастрофічного стану й визначення стратегічних пріоритетів її розвитку. До складу робочої групи увійшли провідні вчені-геологи НАН України (директор Науково-інженерного центру радіогідрогеоекологічних полігонних досліджень НАН України академік В.М. Шестопалов, директор Інституту геологічних наук НАН України академік П.Ф. Гожик, голова Наукової ради з проблеми «Походження нафти і газу» НАН України академік О.Ю. Лукін, член Президії НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік О.М. Пономаренко, директор Інституту геофізики імені С.І. Субботіна НАН України академік В.І. Старостенко, заступник директора Інституту геологічних наук НАН України член-кореспондент НАН України С.Б. Шехунова, завідувач відділу геології корисних копалин Інституту геологічних наук НАН України, доктор геолого-мінералогічних наук, професор Л.С. Галецький і вчений секретар Інституту геологічних наук НАН України кандидат геологічних наук Р.Б. Гаврилюк), науковці, які представляють освітні заклади Міністерства освіти і науки України й фахівці профільних галузевих наукових установ. До діяльності робочої групи долучилися також представники громадських організацій.

У результаті кількамісячної роботи було підготовлено проект Концепції реформування геологічної галузі України, поданий на розгляд Міністерства екології та природних ресурсів України. Автори проекту Концепції сподіваються, що, з огляду на проголошений його керівництвом курс на реформування системи надрокористування, розроблений документ буде розглянуто урядовцями. Вчені готові до співпраці з органами державної влади, громадськістю та іншими зацікавленими сторонами з метою обговорення й доопрацювання проекту Концепції – для його подальшого подання на розгляд і затвердження Кабінетом Міністрів України. Ухвалення Концепції, на думку науковців, має закласти нові підходи до формування державної політики в геологічній галузі, сприятиме її відкритості для інвестицій та зміцненню мінерально-сировинної бази (МСБ) економіки України, забезпечить підвищення екологічної безпеки гірничо-видобувних регіонів України.

Україна була та залишається потужною видобувною державою. З видобуванням і використанням корисних копалин пов’язано близько половини промислового й експортного потенціалу України і майже 20 % її трудових ресурсів. Однак більшість родовищ, відкритих іще за радянських часів, нині вже відпрацьовані, а нарощування нових запасів мінеральної сировини не здійснюється – через хронічне недофінансування геологорозвідувальних робіт (ГРР) не відбувається відновлення та ресурсно-балансове удосконалення МСБ. Така ситуація невдовзі призведе до відсутності належним чином підготовлених об’єктів, які можуть зацікавити інвесторів. Ситуацію ускладнюють непрозорі процедури надання спеціальних дозволів на користування надрами, невизначеність перспектив розвитку сфери надрокористування, неможливість довготермінового планування, значні фінансові ризики інвестування в галузь.

Крім того, останнім часом керівні посади у сфері державного управління вітчизняною геологічною галуззю обіймають особи без відповідних фахової освіти й досвіду роботи, що, в свою чергу, не сприяє зміцненню галузі та ухваленню системних стратегічних рішень. Унаслідок недофінансування ГРР критичних втрат зазнав кадровий склад державних геологічних підприємств, а в умовах відсутності реформ існує загроза зникнення (впродовж наступних кількох років) знаних у всьому світі українських геологічних шкіл.

Відсутність належного комплексного контролю за надрокористуванням із боку держави призвела до численних випадків хижацького видобування корисних копалин. Одним із сумних прикладів є ситуація з видобуванням бурштину. Чи не найгостріші екологічні проблеми нашої країни пов’язані з діяльністю гірничодобувних і збагачувальних підприємств. Відсутність моніторингу геологічного середовища унеможливила прогнозування надзвичайних ситуацій геологічного походження, зокрема, внаслідок закриття численних нерентабельних шахт і кар’єрів шляхом їх затоплення.

Важливою проблемою є недосконалість законодавства в галузі надрокористування, відсутність цілісності правового поля, суперечливість вимог законодавчих і підзаконних нормативних документів, деякі з яких відображають вимоги ще радянських часів.

Метою розробленої Концепції є визначення оптимальних шляхів реформування системи державного управління геологічною галуззю для якісного й ефективного геологічного вивчення та раціонального використання надр, створення єдиної геологічної основи загального природокористування, забезпечення України власною мінеральною сировиною на основі дотримання принципів сталого розвитку, збереження екологічно безпечного геологічного середовища, виявлення і протидії небезпечним геологічним процесам.

Базовими пріоритетами Концепції є модернізація законодавства, реорганізація державного сектору галузі, посилення її кадрового забезпечення, переоцінка статусу родовищ, рудопроявів і перспективних територій, прозорі процедури та подолання корупції, заохочення інвестицій у геологічні дослідження й надрокористування, науково-методичне забезпечення ГРР і створення єдиного експертного середовища з фахівців академічної та галузевої науки.

Очікується, що реалізація Концепції сприятиме забезпеченню країни мінеральною сировиною і зміцненню економічної й екологічної безпеки, зокрема:

– відкриттю нових родовищ корисних копалин без залучення бюджетних коштів;

– створенню сприятливих умов для надрокористувачів, забезпеченню комплексного й ефективного надрокористування;

– суттєвому зростанню ролі позабюджетних джерел фінансування діяльності Державної служби із геології та надр, а також підприємств галузі;

– створенню сприятливих умов для інвестицій у вітчизняну гірничо-геологічну галузь (у тому числі за рахунок залучення коштів місцевих бюджетів) і збільшенню надходжень до державного бюджету;

– підвищенню ефективності вкладення державних та приватних коштів у надрокористування й використання державного майна;

– збереженню та зміцненню кадрового потенціалу геологічної галузі;

– покращенню екологічної складової діяльності галузі;

– створенню нових робочих місць у різних галузях економіки (в першу чергу у видобувній і переробній).

Реалізувати Концепцію реформування геологічної галузі автори її проекту пропонують у три етапи в період до 2025 року.

 

ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОВНИЙ ТЕКСТ ПРОЕКТУ КОНЦЕПЦІЇ