UkrainianEnglish

Відділення

Державні закупівлі

Контакти

28.05.2019

 

16 травня 2019 р. у рамках проведення наукової конференції «Здобутки і перспективи розвитку геологічної науки в Україні», присвяченої 50-річчю Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка відбулася геологічна екскурсія на гранітний карʼєр в селі Кальник Вінницької обл. та до Іллінецького кратеру в селі Лугова в якій взяли участь співробітники Інституту геологічних наук НАН України: доктори наук, професори Є.П. Гуров, М.С. Ковальчук, кандидати наук Г.-Х. В. Клюшина, Н.П. Осокіна, Л.А. Фігура.

Метеоритний кратер в Іллінцях – це чудо природи, яке з’явилося на поверхні нашої планети понад 400 мільйонів років тому і відображає події планетарного масштабу. У результаті зіткнення метеорита (масою близько 40 млн тонн і діаметром 230–300 м) із кристалічними породами Українського щита утворився метеоритно-вибуховий кратер діаметром 7 км і глибиною 800 м.


 

Перш ніж відвідати метеоритний кратер, учасники екскурсії ознайомилися з породами-мішені в які влучив космічний прибулець. У кар’єрі, на лівому березі р. Соб (східна околиця с. Кальник), учасники екскурсії ознайомилися з породами мішені – палеопротерозойськими гранітоїдами гайсинського комплексу: сірими біотит-амфіболовими, біотитовими гранітами, тоналітами, плагіогранітами, рожево-сірими двопольовошпатовими біотитовими гранітами про які змістовно розповів доктор геологічних наук В.В. Сукач. Цікавими і змістовними були доповнення Л.З. Скакуна. Учасники екскурсії мали змогу відібрати взірці, помилуватися краєвидами затопленого поряд з антропогенним відслоненням кар’єру.

 

 

 

Організатори конференції привітали всесвітньо відомого дослідника імпактних структур Євгена Петровича Гурова з  85-річчям, яке вчений відсвяткував 24 березня.



Потім учасники конференції переїхали до Іллінецького кратеру, щоб на власні очі побачити це диво природи. В Іллінецькому кратері встановлено нетиповий для земних порід підвищений вміст кобальту, іридію і нікелю, а в 1974 році тут були знайдені алмази. Метеоритний кратер також подарував світові найбільший агат, який зараз зберігається в Берлінському музеї. Його першовідкривачем вважають К. Феофілактова, який в 1851 році здійснив низку геологічних досліджень в Липовецькому повіті. Але вчений помилково вважав, що кристалічні породи і незвичайна форма мінералів мали вулканічне походження. У 1973 році А.А. Вальтер і В.А. Рябенко довели, що кратер має метеоритне, а не вулканічне походження. До такого ж висновку незалежно дійшов В.Л. Масайтіс.


 

З 90-років ХХ століття геологічні дослідження Іллінецької структури виконуються в Інституті геологічних робіт Євгеном Петровичем Гуровим, який детально ознайомив учасників екскурсії з планетарною подією, що відбулася понад 400 мільйонів років тому та її наслідками – утворенням метеоритного кратеру та імпактитів (алогенні брекчії і зювіти). Гіпергенні зміни надали спричинили утворення характериних для поверхневих умов мінералів та надали імпактним утворенням жовтого і бурого забарвлення. Цікавою була розповідь про те, як у сиву давнину місцеве населення використовувало зювіти у побуті.


 

Учасники конференції отримали чимало незабутніх вражень від екскурсії та зібрали колекцію магматичних порід і імпактитів.


 

 

 

Наприкінці екскурсії організатори конференції вручили її учасникам сувеніри-зразки зювітів з алмазоносної частини Іллінецького кратеру.

Інформація Інституту геологічних наук НАН України, проф. М.С. Ковальчук