UkrainianEnglish

Відділення

Державні закупівлі

Контакти

There are no translations available.

05.10.2018

 

 

24–26 вересня 2018 року в Києві на базі Інституту геологічних наук НАН України відбулася конференція «Сучасні проблеми літології осадових басейнів України та суміжних територій», присвячена 100-річчю Національної академії наук України.

 

У конференції, організованій Українським літологічним комітетом, взяли участь 68 фахівців із Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Чернігова, Бахмута, Севастополя.

Серед учасників були як досвідчені літологи з академічних наукових установ, закладів вищої освіти та виробничих організацій, так і молоді спеціалісти й аспіранти з усіх головних центрів літологічних досліджень в Україні.

У фокусі конференції перебували теоретичні та практичні аспекти літології:

- проблеми літогенезу і сучасний седиментогенез;
- літологія регіональна: нові методи досліджень та результати;
- корисні копалини осадових утворень.

Пленарні засідання розпочалися з доповіді «Сучасний стан літологічних досліджень в Україні», підготовленої науковим комітетом (академік Є.Ф. Шнюков, академік П.Ф. Гожик, член-кореспондент НАН України С.Б. Шехунова, член-кореспондент НАН України О.Ю. Митропольський) з аналізом основних тенденцій розвитку літології та седиментології, сучасних проблем і перспектив галузі в Україні.

 

Учасники конференції під час обговорення стендових доповідей

Програмну доповідь Голови українського літологічного комітету академіка Є.Ф. Шнюкова (Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України) та В.П. Коболева(Інститут геофізики імені С.І. Субботіна НАН України) було присвячено проблемам освоєння чорноморських газогідратів метану. Результати досліджень ролі кременистих організмів у седиментогенезі в басейні Чорного моря презентувала О.П. Ольштинська (Інститут геологічних наук НАН України). Колективна доповідь А.В. Іванової, Л.Б. Зайцевої, С.О. Мачуліної (Інститут геологічних наук НАН України) стосувалася результатів сучасних досліджень генезису бурштину, що є актуальним у зв’язку з розробленням пошукових критеріїв на цю сировину. В.А. Баранов (Інститут геотехнічної механіки НАН України) виступив із теоретичним обґрунтуванням явищ сублімації гірських порід. Актуальним проблемам металоносності чорносланцевих відкладів присвятила доповідьС.О. Мачуліна (Інститут геологічних наук НАН України). Причини викидонебезпечності пісковиків вугленосної товщі південно-західного району Львівсько-Волинського басейну висвітлили у своїй доповіді А.В. Побережський, І.В. Бучинська, О.М. Шевчук (Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України). Проблемам седиментогенезу вендських (едіакарских) утворень Поділля та їхнім корисним копалинам присвятили доповіді науковці Інституту геологічних наук НАН України, Національного науково-природничого музею НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Університету Пуатье (Франція). Низка доповідей стосувалася корисних копалин, пов’язаних із осадовими формаціями: розсипів золота, титану, бурштину (Є.Ф. Шнюков, М.С. Ковальчук, Д.П. Хрущов та інші, Інститут геологічних наук НАН України), покладів вуглеводнів (В.В. Макогон, Г.В. Турок, Український державний геологорозвідувальний інститут; П.М. Коржнєв, Л.І. Стрижак, О.Д. Науменко, І.О. Стрельцова, Інститут геологічних наук НАН України; I.O. Сучков, Л.П. Пономарева та інші, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова; В.О. Ємельянов, Центр проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України; В.П. Гнідець, К.Г. Григорчук, Л.В. Баландюк, Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України), кам’яної солі (М.В. Алєксєєнкова, Н.П. Сюмар, Інститут геологічних наук НАН України).

У доповіді У.М. Селівачової йшлося про реалізацію проекту «Літологи-седиментологи України», ініційованого Українським літологічним комітетом у 2010 році. Було представлено етапи виконання проекту, який на сьогодні містить 300 біобібліографічних статей про фахівців-геологів, зокрема представників Одеської, Львівської, Харківської, Київських літологічних шкіл. Серед проблемних питань, що потребують вирішення, зазначалися рівень формалізації тексту, встановлення повних достовірних біографічних даних, уніфікація запису бібліографічних посилань тощо.

Загалом на конференції було оприлюднено й обговорено 45 доповідей. У дискусії, крім питань теоретичної літології (теорія літогенезу, седиментогенез; стадіальний, формаційний, басейновий, геодинамічний аналіз та інших), порушувалися проблеми сучасного стану лабораторної бази, атестації наукових кадрів, співробітництва із закордонними колегами, збереження геологічної спадщини та популяризації геологічних знань. Геологічний відділ Національного науково-природничого музею НАН України запропонував внести у рішення конференції питання необхідності збереження в його фондах колекції зразків бурштину-сирцю й виробів із нього. Музей має пристосовані сховища, там налагоджено охорону і встановлено матеріальну відповідальність за збереження всіх колекцій. Найбільшу увагу співробітники музею приділяють збереженню колекцій та окремих зразків, що становлять національне надбання.

Крім того, у рішенні конференції зазначено, що унікальний всесвітньовідомий розріз едіакарских відкладів віком понад 0,6 млрд років, які містять рештки рослинно-тваринного світу й сліди життєдіяльності та відслонюються у кар’єрі ПрАТ «Укргідроенерго», необхідно зберегти, провести підготовчі роботи та створити заповідний геологічний об’єкт – геологічну пам’ятку «Парк едіакарського періоду» для подальшого вивчення цього об’єкту фахівцями, залучення вітчизняних та іноземних туристів, навчання студентів і ознайомлення відвідувачів із геологічною історією.

Усі учасники заходу відзначали у своїх виступах, що конференції, які організовує Український літологічний комітет, є дієвою платформою розвитку літологічної думки в Україні та заслуговують на підтримку і продовження.

 

Власна інформація Інституту геологічних наук НАН України