UkrainianEnglish

Відділення

Державні закупівлі

Контакти

 

 

 

 

Завідувач відділу д.геол.н., професор Мирон Степанович Ковальчук

Вчений секретар відділу – к.геол.н. Юлія Володимирівна Крошко

У відділі літології працює 10 співробітників, в тому числі 2 доктори наук, професори та 7 кандидатів наук (один геолого-мінералогічних та шість геологічних). Відділ проводить власні наукові дослідження відповідно до тематичного плану Інституту геологічних наук, а також сумісні роботи з іншими структурними підрозділами інституту і сторонніми організаціями НАН України та іншого відомчого підпорядкування.

Наукові роботи у відділі літології проводяться за такими напрямами:

-      дослідження речовинного складу, гранулометричних, структурно-текстурних особливостей,
умов і форм залягання сучасних та давніх осадів й осадових порід різних генетичних типів;
-       дослідження процесів, фаціальних умов, сучасних і палеогеографічних обстановок
осадонагромадження та осадоутворення;
-       літокореляція і літостратиграфія розрізів осадових товщ з метою їх співставлення,
розчленування та виявлення нових літологічних корелятивів, розробки/уточнення
літостратиграфічних схем розчленування осадових формаційних одиниць;
-       дослідження процесів і умов перетворення осадів у гірські породи;
-       літогенетична геохімія і літогенетична мінералогія, типоморфізм золота;
-       дослідження міденосності та нерудних корисних копалин осадових товщ;
-       геологія розсипів важких мінералів;
-       розробка геолого-генетичних моделей осадових формаційних одиниць для з’ясування
закономірностей їх поширення, утворення, локалізації в них корисних копалин і
прогнозу перспективних площ для постановки пошуково-оціночних робіт на рудні і
нерудні корисні копалини;
-       формаційний і басейновий аналіз осадових утворень;
-       дослідження типів літогенезу з метою вдосконалення теорії літогенезу.

Основні наукові досягнення співробітників відділу:

Здійснено аналіз золотоносності різновікових та різногенетичних осадових відкладів території України; встановлено епохи формування золотовмісних утворень для континентальних, морських і перехідних обстановок осадконагромадження; розкрито роль гідрогенного золота у формуванні золотоносності осадових товщ; виокремлено найбільш перспективні з точки зору золотоносності осадові формаційні одиниці.

Висвітлено особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні і хімічного складу золота з різновікових осадових відкладів України; виявлено нові та незвичайні за цими показниками зерна золота та біоморфне золото; з’ясовано чинники та механізм і послідовність перетворення морфології, внутрішньої будови та хімічного складу золота в процесах літогенезу; досліджено особливості мобілізації, міграції і концентрації золота в зоні гіпергенезу та в процесах седиментогенезу континентальних, перехідних, морських груп фацій; розкрито широкі можливості використання типоморфізму золота для генетичних реконструкцій та вирішення фундаментальних і прикладних проблем геології розсипів; напрацьовано гранулометричну та морфогенетичну класифікацію золота з осадових утворень України.

Вдосконалено алгоритм побудови геолого-генетичних моделей осадових формаційних одиниць та розроблено геолого-генетичні моделі перспективних золотоносних осадових товщ України.

Обґрунтовано необхідність створення «Літологічного кодексу України» та розкрито його зміст і основне призначення. (М.С. Ковальчук).

Проведено багаторічні фундаментальні дослідження осадових утворень на прикладі галогенних, червоноколірних, розсиповміщуючих і інших перспективних формацій з визначенням їх поширення, структури, речовинного складу, механізму утворення, закономірностей локалізації в них рудних і нерудних корисних копалин. Розроблено методологічні та методичні основи цифрового структурно-літологічного моделювання осадових товщ. Розроблено засади створення приповерхневих і підземних сховищ різного призначення в геологічних формаціях. Досліджено агрорудну сировину України та обґрунтовано шляхи її цільового використання. Обґрунтовано необхідність та розроблено концепцію цифрового моделювання кристалічного фундаменту та осадової оболонки України. (Д.П. Хрущов).

Встановлено просторовий, часовий, формаційний, літофаціальний і фаціальний розподіл міді в осадових формаційних одиницях України; виявлено форми її знаходження; досліджено особливості мобілізації, міграції, концентрації міді та її елементів-супутників у процесах седиментогенезу континентальних, перехідних та морських груп фацій. Визначено роль літогенетичних процесів у локалізації міді в різноманітних генетичних типах осадових комплексів. Уточнено фаціальну природу міденосних утворень, палеотектонічні, палеокліматичні та інші особливості режиму формування мідьвмісних формаційних одиниць; розроблено геолого-генетичні моделі концентрації міді для різновікових і різногенетичних осадових комплексів України; дана прогнозна оцінка міденосному потенціалу червоноколірних формаційних одиниць України. (Г.С. Компанець).

Вивчено морфологію та особливлсті внутрішньої будови, ударний метаморфізм порід, кварцу та деяких породоутворюючих мінералів Західної імпактної структури на Українському щиті. Встановлено ступінь, характер та чинники літогенетичних перетворень осадових та вулканогенно-осадових утворень з усіх структурних одиниць верхнього венду та нижнього кембрію південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи та встановлені деякі закономірності постседиментаційних перетворень порід та мінералів та проаналізована ступінь їх хімічного вивітрювання. Виявлено та охарактеризовано прихований вулканогенний матеріал в аргілітах відкладів верхнього венду та нижнього кембрію Дністровського перикратонного прогину та відновлено хімічний склад початкового вулканогенного матеріалу. Досліджено аутигенні мінерали у відкладах верхнього венду та нижнього кембрію на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи та з’ясовані фізико-хімічні умови середовища мінералоутворення. Проаналізовано деякі літохімічні особливості асоціацій пісковиків та аргілітів, що були сформовані на колізійних етапах розвитку рухомих поясів, а саме Дністровського перикратонного прогину з аналогічними утвореннями світу. З'ясовано генезис літієвої мінералізації у ямпільських верствах могилівської світи могилів-подільської серії верхнього венду на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи. Вивчено геодинамічні умови формування порід верхнього венду на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи та встановлено, що пісковики формувалися в умовах як активних так і пасивних континентальних окраїн, як і пісковики верхньої частини ашинської серії венду Південного Уралу. Цей факт відображає загальну тенденцію еволюції геологічних процесів. (Т.М. Сокур).

Досліджено типоморфні особливості розсипного золота з алювію басейну  рр. Чорний і Білий Черемош та встановлено ймовірні корінні джерела металу. Відтворено основні етапи геологічного розвитку території у взаємозв’язку зі становленням річкової гідросітки та її золотоносності. Створено модель золотоносності річки Лючка, яка відображає етапність розвитку річкової долини та умов формування в її алювії скупчень золота. Створено цифрові структурно-літологічні карти родовищ і рудопроявів золота в корах вивітрювання Середнього Побужжя. (Л.А. Фігура).

Проведено комплексні дослідження міоценових відкладів центральної частини Волино-Поділля. Уточнено об’єм, просторове поширення та фаціальні умови утворення неогенових відкладів. У межах неогенової товщі виокремлено формаційні одиниці. Проведено детальне літостратиграфічне розчленування та уточнено стратиграфічну схему міоценових відкладів. Побудовано детальні цифрові літолого-фаціальні карти нового покоління масштабу 1:200000. Встановлено зв’язок різних видів корисних копалин з певними літофаціями і фаціями різних стратиграфічних рівнів неогену; виокремлено і оконтурено перспективні ділянки; побудовано карти поширення корисних копалин масштабу 1:500000. (О.В. Усмінська).

Досліджено та встановлено характер і взаємозв’язок змінення вмістів елементів підгрупи міді (зокрема, утворення їх підвищених та аномальних концентрацій) у профілі кори вивітрювання на ділянках золоторудних родовищ Юріївське та Балка Широка. Досліджено механізм міграції золота, срібла та міді у профілі кори вивітрювання на ділянці золоторудного родовища Юріївське; встановлено просторовий розподіл вказаних елементів і процеси утворення зон та ореолів вторинного збагачення ними. Проведено кореляційний аналіз міді та її елементів супутників для різновікових та різногенетичних червоноколірно-теригенних товщ України. (О.Ю. Шестаков).

Досліджено особливості поширення, речовинний склад, умови утворення апт-нижньоальбських та середньоеоценових континентальних флювіальних відкладів у межах центральної частини Українського щита; побудовано цифрові картографічні моделі структури рудопроявів і родовищ золота, ільменіту, вторинних каолінів, бокситів, бурого вугілля, які повʼязані з цими утвореннями; створено геолого-генетичні моделі цих формаційних одиниць; відтворено еволюцію крейда-палеогенового гумідного континентального літогенезу в межах центральної частини Українського щита. Досліджено типоморфні особливості золота з кори вивітрювання та бучакських алювіальних відкладів Середньопридніпровської граніт-зеленокамʼяної області. Створено цифрові структурно-літологічні моделі золотоносності, сріблоносності та міденосностії кори вивітрювання в межах родовищ золота Юріївське та Балка Широка. (Ю.В. Крошко).

Досліджено речовинний склад, здійснено кореляцію розрізів, побудовано схему літостратиграфічного розчленування, палеофаціальну схему (середньоновопетрівського часу) та розроблено цифрову структурно-літологічну модель Краснокутського титано-цирконієвого розсипного родовища. Встановлено загальний механізм розсипоутворення для умов Харківсько-Сумської розсипної зони. (О.А. Ганжа).

Здійснено структурно-літологічне моделювання соленосних відкладів перспективних ділянок Передкарпатського прогину. (Ю.В. Дудченко)

Досліджено будову, речовинний склад, зональність та золотоносність кір вивітрювання в межах рудопроявів та родовищ золота Українського щита. Створено цифрові структурно-літологічні моделі (карта потужності кори вивітрювання; карта зональності кори вивітрювання; карта рельєфу покрівлі і підошви кори вивітрювання та її зон; карта латеральної золотоностності кори вивітрювання; криві розподілу золота в розрізі кори вивітрювання тощо). (М.С. Ковальчук, Ю.В. Крошко, Л.А. Фігура, О.Ю. Шестаков).

Досліджено морфологію та хімічний склад самородного золота з різних петротипів докембрію східної частини Українського щита (М.С. Ковальчук у співавторстві з В.В. Сукачем (ІГМР ім. М.П. Семененка НАН України)).

Співробітники відділу є членами редакційних колегій низки періодичних наукових видань, зокрема:

1. Геологічний журнал;

2. Збірник наукових праць інституту геологічних наук НАН України;

3. Тектоніка і стратиграфія;

4. Вісник Львівського університету (серія геологічна);

5. Геохімія та рудоутворення;

6. Пошукова та екологічна геохімія;

7. Мінералогічний збірник;

8. Записки Українського мінералогічного товариства;

9. Геологія та рудоносність України та ін.