UkrainianEnglish
There are no translations available.

31.10.2019

4 жовтня 2019 року в смт. Хорошів, Житомирської області на базі Державної установи «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України відбулася VIII науково-практична конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання».

 

Організатори Конференції: Державна установа «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України; Українське мінералогічне товариство; ГО «Спілка геологів України»; Інститут геологічних наук НАН України; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України.

Перед початком конференції її учасники відвідали два кар’єри гранітів, ознайомилися з геологічною будовою родовища, петрографічними та декоративними характеристиками гранітів, виробництвом і продукцією ТОВ «Західнерудпром» і ВАТ «Лезниківський кар’єр».

Лизниківські граніти є невід’ємної частиною Коростенського плутону. Вони мають обмежене поширення і утворюють вузьке, видовжене у субширотному напрямі, вздовж контакту із габро-анортозитами, тіло довжиною до 7 км і шириною 1,3-1,8 км. Склад гранітів: мікроклін-пертит – 30-40 %; кварц – 30-40 %; альбіт – до 15 %; біотит – до 5 %; акцесорні мінерали: колумбіт, фенакіт, цинвальдит, циркон, флюорит. Забарвлення червоне і малиново-червоне. За структурно-мінералогічними особливостями Лизниківські граніти відрізняються від інших гранітоїдів коростенського комплексу. Завдяки яскраво-червоному забарвленню вони володіють чудовими декоративними властивостями і широко використовуються як облицювальне каміння та сировина для архітектурно-монументальних виробів і для буто-щебеневої продукції. Лизниківським гранітом облицювали Мавзолей і Червону площу в Москві, а також такі відомі об’єкти, як: вокзал на річці в Хімках; фасадну частину Міністерства оборони; цоколь головного Варшавського готелю; п’єдестал пам’ятника Олександру Пушкіну, який знаходиться в Житомирі; вестибюльні колони на Північному річковому вокзалі в Москві.

Граніт має хороші характеристики, а саме: має чудову палітру кольорів; має високу щільність; стійкий до механічних пошкоджень; добре обробляється; має значний термін служби; витримує перепади температури; практичний; стійкий до вологи; екологічно і радіоактивно безпечний.

До початку роботи конференції було сформовано програму та видано збірник матеріалів (статей) конференції, який включає 38 наукові доповіді на 256 сторінках.

У роботі конференції взяли участь академік-секретар відділення наук про Землю НАН України, директор Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України О.М. Пономаренко; академік НАН України, директор Інституту геологічних наук НАН України П.Ф. Гожик; почесний Президент Українського мінералогічного товариства, професор В.І. Павлишин; віце-президент Українського мінералогічного товариства професор М.С. Ковальчук; Голова правління ГО «Спілка геологів України» Г.А. Лівенцева, представники селищної влади, а також представники 26 організацій, серед яких установи НАН України (Інститут геологічних наук НАН України, Київ; Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Київ; Інститут географії НАН України, Київ); вищі учбові заклади Києва, Львові, Кривого Рогу, Харкова, Житомира; виробничі організації Львова, Літина, Калуша, Луцька, Іршанська, а також представники РАН (Росія) і Новосибірського державного університету.

Доповіді були орієнтовані на вирішення актуальних наукових і практичних завдань у галузі: мінерально-сировинних багатств України та шляхів їх оптимального використання; музейного аспекту дослідження і збереження мінералів та гірських порід; моніторингу, охорони та використання земель, порушених гірничими виробками.

Після пленарних доповідей учасники конференції ознайомилися з експозицією «Музею коштовного і декоративного каміння» та здійснили екскурсію на відвали Волинського родовища пегматитів.

Музей коштовного і декоративного каміння – один із відомих геологічних музеїв України та світу. Зібрання унікальних мінералів та гірських порід з камерних пегматитів Волині зробили музей популярним як серед геологів-фахівців, так і широких верств населення. Експозиція музею представлена у п’яти залах і налічує близько 1800 зразків із геологічних утворень України, країн колишнього СРСР, Європи, Америки, Африки та інших місць світу. У першому залі представлено декоративно-облицювальне каміння України. У другому – найбільш характерні мінерали і породи камерних пегматитів. У третьому залі можна познайомитися з розмаїттям кварцу. У четвертому залі представлені берили і топази Волинського родовища пегматитів, частина з яких має власні назви, а також мінерали з різних родовищ світу. П’ятий зал знайомить відвідувачів з виробами із дорогоцінного та декоративного каміння (моріону, гірського кришталю, бурштину, яшми, малахіту, оніксу, родоніту, маріуполіту; змійовика, оніксу; обсидіану та ін.), а також містить вітрину з синтетичними мінералами.

На відвалах Волинського родовища пегматитів, учасників конференції ознайомили з геологічною будовою родовища й історією його розробки. Бажаючі могли зібрати колекцію з «єврейського каменю», брекчій та моріонів різних відтінків.

Після відвідин відвалів учасники конференції вирушили у зворотному напрямку до Києва. Комфортний автотранспорт для проїзду Київ – смт. Хорошів і у зворотному напрямку та на геологічні об’єкти був наданий співорганізатором і спонсором конференції ГО «Спілка геологів України», Президенту якої – П.О. Загороднюку,  вдячні учасники конференції.

Учасники конференції висловлюють подяку академікам НАН України О.М. Пономаренко, П.Ф. Гожику за безпосередню участь і підтримку конференції, допомогу в її організації.

Особливу подяку учасники конференції висловлюють директору (В. Яковлєвій) та усім співробітникам Музею коштовного і декоративного каміння за чудовий прийом та організацію екскурсії по музею й на відвали Волинського родовища пегматитів.

 

Інформація Інституту геологічних наук НАН України, проф. М.С. Ковальчук

4 жовтня 2019 року в смт. Хорошів, Житомирської області на базі Державної установи «Музей коштовного і декоративного каміння» Міністерства фінансів України відбулася VIII науково-практична конференція «Мінерально-сировинні багатства України: шляхи оптимального використання».